Мені дуже сподобався твір Володимира Рутківського «Джури козака Швайки» . Під час прочитання твору, я уявляв себе на місці головних героїв - Санька та Грицика. Прочитавши твір, я зрозумів, що дружба - спражній скарб. Варто цінувати тих людей, які є поряд з тобою. Також завжди слід залишатися патріотом. Саме цей твір пробудив у мені патріотичні почуття. Тепер я знаю, що варто бути вірним рідній землі, славити її та любити. Також не слід пробачати зраду. Українці - славний та сильний народ, який здавна прагне волі. Тож ми, молоде покоління, повинні справдити надії наших предків на щасливе майбутнє.
Кінь Шептало був незвичайним конем,білим. Саме тому ,його не долюблювали в стаї,адже по їх теорії ,він був найулюбленішим конем хазяїна. Але це було через гарно виконану ,плідну роботу. Самий же герой на мою думку виявився ще й мудрішим за інших,адже коли в стаї відбувалася ,так звані бійки ,він тримався осторонь і йому найпершому спала на думку теорія про втечу.
Попри свою зраду хазяїну ,він залишався тим самим темним і непомітним конем,але варто було тільки,йому скупатися в річці ,як перед віддзеркаленням з'явилася зовсім не знайома йому постать,надзвичайно біла і чиста. Шептало ніколи не бачив себе таким .І надзвичайного зрадів цьому,але ,щось ,його все ж таки мучило. Це сум за домівкою.
І хоча це були найкращі моменти з його життя,свобода вибору,безкрайнє поле,пахощі квітів,він вирішив повернутися. Але як повертатися в такому вигляді? Що скажуть коні і головне ,що скаже хазяїн ?- звичайно хотілося показатися в новому вигляді,це б викликало більше поваги до його персони ,але так загине його яскрава особистість. Тому перед поверненням він вияалявся в багнюці ,почикавши поки висохне пісок ,щоб стати таким сірим як і раніше. Не важливо кого і ,що побачать головне ,що він знає про свою яскраву і надзвичайну особистість.
Подробнее - на -
Объяснение:
Кінь Шептало був незвичайним конем,білим. Саме тому ,його не долюблювали в стаї,адже по їх теорії ,він був найулюбленішим конем хазяїна. Але це було через гарно виконану ,плідну роботу. Самий же герой на мою думку виявився ще й мудрішим за інших,адже коли в стаї відбувалася ,так звані бійки ,він тримався осторонь і йому найпершому спала на думку теорія про втечу.
Попри свою зраду хазяїну ,він залишався тим самим темним і непомітним конем,але варто було тільки,йому скупатися в річці ,як перед віддзеркаленням з'явилася зовсім не знайома йому постать,надзвичайно біла і чиста. Шептало ніколи не бачив себе таким .І надзвичайного зрадів цьому,але ,щось ,його все ж таки мучило. Це сум за домівкою.
І хоча це були найкращі моменти з його життя,свобода вибору,безкрайнє поле,пахощі квітів,він вирішив повернутися. Але як повертатися в такому вигляді? Що скажуть коні і головне ,що скаже хазяїн ?- звичайно хотілося показатися в новому вигляді,це б викликало більше поваги до його персони ,але так загине його яскрава особистість. Тому перед поверненням він вияалявся в багнюці ,почикавши поки висохне пісок ,щоб стати таким сірим як і раніше. Не важливо кого і ,що побачать головне ,що він знає про свою яскраву і надзвичайну особистість.