Аналіз вірша "Осінній вечір"Тютчева серед інших поетів виділяє вміння найбільш вдало підібрати метафори, не просто зробити твір з красивою римою, але ще і вкласти в нього глибокий зміст. "Осінній вечір" написаний п'ятистопним ямбом з перехресною римуванням. Вірш складається з 12 рядків, які, по суті, є одним складнопідрядних пропозицією, читається легко, немов на одному диханні. У поданні Федора Івановича вимальовується багатолика, мінлива, барвиста, насичена різноманітними звуками природа.Щоб передати всю красу осені, поет використовує різні художні засоби: уособлення, градацію, епітети, метафори. За до алітерації він зобразив свіже дихання вітру, падають листя, таким чином, через стан природи, передавши почуття ліричного героя. Аналіз вірша "Осінній вечір" Тютчева показує, як точно поет зобразив свої думки, навіяні поривом вітру, падінням листя, їх шелестінням під ногами. У творі порушена тема прощання, усвідомлення, що життя швидкоплинне, тому воно навіває легкий смуток.Передісторія написання "Останньої любові"Російські класики величезне число своїх творів присвятили темі кохання, не залишився осторонь і Тютчев. Аналіз вірша показує, що поет дуже точно й емоційно передав це світле почуття. Федору Івановичу вдалося написати таке гарне і зворушливе твір, тому що воно автобіографічна. "Остання любов" присвячується його відносинам з 24-річною Оленою Денисьевой.
:Як умру, то поховайтеМене на могилі,Серед степу широкого,На Вкраїні милій…Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, поет відчув відгомін спалахів селянських повстань по Україні… Він побачив, як пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:…вставайте, кайдани порвіте.Це був заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.Поет вірив у світле майбутнє України, вірив, що змінити соціальний устрій гноблених можна. «Заповіт» — це програма його життя, за виконання якої він мужньо боровся. Він хоче, щоб хоч після смерті здійснилась його мрія.Поезія перекладена більш як п’ятдесятьма мовами світу, на слова написано понад півсотні музичних творів. А мелодія «Заповіту», яку знає кожен в Україні, належить полтавському вчителеві Гордію Павловичу Гладкому.«Заповіт» Т. Шевченка залишив у духовному житті нашого народу помітний слід.І мене в сім’ї великій,В сім’ї вольній, новійНе забудьте пом’янутиНезлим тихим словом.
