Людина від народження виховується оточенням. З самого початку найбільший вплив на дитину мають саме батьки. Вони допомагають зрозуміти як влаштований світ, розширюють кругозір, розповідають про закони життя і моралі. Дитина переймає від батьків набагато більше, ніж можна уявити: життєві цінності, точку зору, звички. Славко перейняв від батьків багато хороших рис, йому з маличку тлумачили, що в кожній ситуації треба бути чесним і правильним. І нехай він не завжди поступав гідно, але кожен раз він виправляє свої проколи. Беркут вмів вчитися на помилках.
Якщо від народження людині роз'яснили що таке добро, а що таке зло і як слід правильно вчинити у тій чи іншій ситуації, то людина буде робити тільки так, як буде вважати правильним. Якщо ж дитині ніхто не казав, як потрібно вчинити в тому чи іншому випадку, то вона може щробити гірше або ж просто проігнорувати. Це було видно у випадку з сорокою. Славко вирішив, що краще буде віднести пташку до вчительки, аби та вилікувала її. Юлько ж зміг лише вдарити пташку ногою.
Іноді на підлітків більший вплив мають друзі. В такому випадку людина буде більше довіряти їм і чинити так, як скажуть вони. Як правило, такі діти іноді коять дурниці, не задумуючись про наслідки. Правда, якщо компанія хороша, то жахливого майбутьного можна уникнути. Насправді, друзі в будь якому випадку мають на дитину вплив. Але деякі з них хочуть до ставати кращим, а деякі навпаки, прагнуть зашкодити тій чи іншій людині. Це було видно у розділі "Битися із беззбройним". Юлько хотів вивести Ставка із себе, показавши, що він не такий хороший, яким здається насправді. А Лілі хотіла зупинити обох, аби вони не зчинили бійки.
Також важливим фактором є те, що у кожного свій характер і свої моралі. Юлько, наприклад, може запросто когось образити, а іноді зробити це спеціально, щоб поглузувати з когось, показати, що він кращий за інших. Чому? Бо його так виховати батьки. Славко ж не міг собі такого дозволити, для нього це було бридко, неправильно.
Людина дуже сильно піддається впливу оточуючих, іноді не задумуючись, а чи правильним є твердження, в яке вона вірить. Просто деяким вистачає сили духу, аби визнати свою неправоту і послухати мудріших людей, а дехто так і залишається пихатим і злим, сповна опускаючи себе на дно.
Справжнім чарівником художнього слова можна назвати українського письменника Всеволода Нестайка. Сам він вважає, що побути дитиною йому завадила Велика Вітчизняна війна. Тому й став дитячим письменником, щоб у творах повертатися у дитинство, догратися, досміятися. З перших рядків повісті починаєш розуміти: доведеться сміятися. Такий незвичайний колорит сільського дитинства зобразив письменник. Пригоди героїв повісті починаються змалку. Пискнув неправильно хлопчина власне ім'я. От і прозвали Явою на все життя. Але немає коли засмучуватися з цього приводу, бо виникає стільки справ, що не вистачає часу замислюватися над тим, як там тебе називають. Та ще й є друг Павлуша, який виручить і до що-небудь придумати. Ява і Павлуша не просто вигадники. Це дві "бомби уповільненої дії", хоч у їх вчинках немає злого умислу, а тільки добрі наміри. Адже добру справу хотіли зробити хлопці, коли проводили першу лінію метро у Васюківці. Порятунок маленького песика Собакевича із занедбаної криниці взагалі можна назвати подвигом без будь-яких жартів: далеко не кожен спуститься на дно напівзруйнованого колодязя. Щоправда, енергія у хлопців б'є через край. Тому навіть добрі справи часто перетворюються на комічні ситуації, що викликають сміх.
Вплив оточення на виховання людини.
Людина від народження виховується оточенням. З самого початку найбільший вплив на дитину мають саме батьки. Вони допомагають зрозуміти як влаштований світ, розширюють кругозір, розповідають про закони життя і моралі. Дитина переймає від батьків набагато більше, ніж можна уявити: життєві цінності, точку зору, звички. Славко перейняв від батьків багато хороших рис, йому з маличку тлумачили, що в кожній ситуації треба бути чесним і правильним. І нехай він не завжди поступав гідно, але кожен раз він виправляє свої проколи. Беркут вмів вчитися на помилках.
Якщо від народження людині роз'яснили що таке добро, а що таке зло і як слід правильно вчинити у тій чи іншій ситуації, то людина буде робити тільки так, як буде вважати правильним. Якщо ж дитині ніхто не казав, як потрібно вчинити в тому чи іншому випадку, то вона може щробити гірше або ж просто проігнорувати. Це було видно у випадку з сорокою. Славко вирішив, що краще буде віднести пташку до вчительки, аби та вилікувала її. Юлько ж зміг лише вдарити пташку ногою.
Іноді на підлітків більший вплив мають друзі. В такому випадку людина буде більше довіряти їм і чинити так, як скажуть вони. Як правило, такі діти іноді коять дурниці, не задумуючись про наслідки. Правда, якщо компанія хороша, то жахливого майбутьного можна уникнути. Насправді, друзі в будь якому випадку мають на дитину вплив. Але деякі з них хочуть до ставати кращим, а деякі навпаки, прагнуть зашкодити тій чи іншій людині. Це було видно у розділі "Битися із беззбройним". Юлько хотів вивести Ставка із себе, показавши, що він не такий хороший, яким здається насправді. А Лілі хотіла зупинити обох, аби вони не зчинили бійки.
Також важливим фактором є те, що у кожного свій характер і свої моралі. Юлько, наприклад, може запросто когось образити, а іноді зробити це спеціально, щоб поглузувати з когось, показати, що він кращий за інших. Чому? Бо його так виховати батьки. Славко ж не міг собі такого дозволити, для нього це було бридко, неправильно.
Людина дуже сильно піддається впливу оточуючих, іноді не задумуючись, а чи правильним є твердження, в яке вона вірить. Просто деяким вистачає сили духу, аби визнати свою неправоту і послухати мудріших людей, а дехто так і залишається пихатим і злим, сповна опускаючи себе на дно.
Объяснение:
Справжнім чарівником художнього слова можна назвати українського письменника Всеволода Нестайка. Сам він вважає, що побути дитиною йому завадила Велика Вітчизняна війна. Тому й став дитячим письменником, щоб у творах повертатися у дитинство, догратися, досміятися. З перших рядків повісті починаєш розуміти: доведеться сміятися. Такий незвичайний колорит сільського дитинства зобразив письменник. Пригоди героїв повісті починаються змалку. Пискнув неправильно хлопчина власне ім'я. От і прозвали Явою на все життя. Але немає коли засмучуватися з цього приводу, бо виникає стільки справ, що не вистачає часу замислюватися над тим, як там тебе називають. Та ще й є друг Павлуша, який виручить і до що-небудь придумати. Ява і Павлуша не просто вигадники. Це дві "бомби уповільненої дії", хоч у їх вчинках немає злого умислу, а тільки добрі наміри. Адже добру справу хотіли зробити хлопці, коли проводили першу лінію метро у Васюківці. Порятунок маленького песика Собакевича із занедбаної криниці взагалі можна назвати подвигом без будь-яких жартів: далеко не кожен спуститься на дно напівзруйнованого колодязя. Щоправда, енергія у хлопців б'є через край. Тому навіть добрі справи часто перетворюються на комічні ситуації, що викликають сміх.