– Схарактеризуйте образ Тетяни Ларіної. Поясніть, чому вона залишається головною героїнею роману, а Ольга випадає з його контексту? – Назвіть чинники, що сформували її характер? Чому вона зовсім не схожа на інших провінційних дворяночок? Чи можна її образ вважати типовим для тогочасного російського суспільства? Визначте її ключові риси, що роблять Тетяну цілісною.
– У чому героїня бачить сенс свого життя? Схарактеризуйте її ставлення до кохання й шлюбу.
– Як ви думаєте, чому Тетяна закохалася саме в Онєгіна?
– Схарактеризуйте лист Тетяни до Онєгі– Доведіть, що автор подає образ Тетяни Ларіної в динаміці. Як ви вважаєте, чи змінилися героїня внутрішньо?
Родился 26 июля 1880 года в городе Елисаветград (сегодня Кропивницкий) в обычной крестьянской семье. В 7 лет его отдали учиться в народной школе. Впоследствии поступил в Елисаветградской мужской классической гимназии, которая была самым престижным учебным заведением области, обучение там было платное. Однако из-за недостатка средств учебу там не закончил.
Позднее сдал экстерном экзамены за среднюю школу и в 1901 году поступил на юридический факультет Киевского университета. В 1902 г. Винниченко опубликовал сочинение «Сила и красота». В 1903 году его арестовывают и сажают в тюрьму как члена местной Революционной украинской партии и исключают из унивеситета. Он был заключен в Лукьяновской тюрьме в Киеве, откуда ему впоследствии удалось сбежать. Чтобы избежать заключения Винниченко виїзить за границу. Жил во Франции, Австрии, Швейцарии, Италии. На определенное время приїдив в Украину, но нелегально. В этот период он написал много произведений на социальные и этические темы: «Дисгармония», «Ступени жизни», «Контрасты"В Париже он женится с Розалией Лифшиц (1911 г.), которая стала не только его музой, но и верным другом на всю жизнь.
Рік написання: 1839 Жанр: балада з казково-фантастичними подіями. Тема: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля.
Ідея: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів. Основна думка: кохання — це не тільки щире почуття, а й те, через що любляче серце страждає у поневіряннях.
Художні засоби “Тополя” Метафори: «вітер виє, гуляє..», «море синіє», «серце ниє», «лихо… зострінеться», «серце знає», «личко червоніє», «брови полиняють», «серденько мліло», «чуло серце недоленьку», «серденько б’ється», «чорнобрива сохла», «стань місяць серед неба». Порівняння: «поле, як те море», «одна, як сирота», «воркує, як голубка без голуба», «сонце світить — як ворог сміється», «сохне…, як квіточка», «пішла стара, мов каламар», «полетіла, мов на крилах». Повтори: «одна, одна…», «…пала, пала, стала…», «плавай, плавай, лебедонько»
Епітети: «біле личко», «карі оченята», «щира правда». Звертання: «Легше, мамо, в труні лежати», «Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько», «Зроби, моя пташко!». «Добре, доню бабусю», «Плавай, плавай, лебедонько!», «Скажи, моє серце!», «Мамо моя!.. доле моя!», «Боже милий, боже!», «Подивися, тополенько!», «Рости ж, серце-тополенько!..», «Не знайте, дівчата!», «Бо не довго, чорнобриві!»