Кіт -загадка Події відбуваються з моїм котом.На вигляд ну самий,що не є звичайний кіт.Але є щось в нього таємне і таке водночас дивне.Джеку - 2 роки.А чому саме таке ім`я?Та ні,ви будете дуже здивовані.Я назвала його на честь одного актора -Джекі Чана.Мені він здався якимсь схожим на мого кота.Напевно характером,манерою життя.А може їх просто обох я полюбила однаково.Це вже судити вам.Це рудий пухнастий приятель з зіркою в лобі і з блакитними очима наче василькаами.Він не охоче куштує м`ясо,ковбасу,рибу,а все більше полюбляє овочі та фрукти.Я знаю його секрет - він вегетаріанець. -Прівіт усім.Я Джекі.Той самий котик,якого так полюбляють.Моя господарка думає,що я особливий,насправді я дуже цінний екземпляр!.Я з планети Фруктімус,яказнаходиться в неосяйному космічному просторі.То не звичайне місце,то планета де проживають коти.Вони виховуються з самого малечку.Навчаються різним видам мистецтва.І тому мені і справді личить ім`я Джекі,як і він,я займаюся карате,кун-фу.Та я взагалі інтелектуал,якщо чесно кажучи.А ще я вивчав танці,музику,не розумію навіщо це мені потрібно,але тепер я "ходяча енцеклопедія".І взагалі мені це слово дуже подобається.Воно таке ж неординардне,як і я сам.В кожногокотає свій талісамн,в мене це зірка.Підготувавши обраних котів до місії,нас транспотртують на Землю.Я прилетів до вас,а потім народився маленьким кошеням з зірою в лобіна згадку про те ,з якої я планети.Я ріс і підростав як звичайне кошеня,майже нічим не відрізняючись від моїх побратимів.А потім я потрапив до моєї господарки.Чудова дівчина.Але ж я не повідомив вам:навіщо я тут?Це дуже просто.Ми тут,щоб захищати людей від неприємностей,а саме від собак.Просто Фруктімус і Уранімус часто конфліктують між собою.І мене вчили,що собаки - це дуже погані тварини.Я справді,спочатку так гадав.Але господарка тримає пса Гарольда вдома.І я з ним потоваришував.Дуже розумний,як для пса.З ним можна поспілкуватися про будь-що.Але як виявилось не всі чотирилапі друзі людей чемні.Одного рвзу,ми з господаркою йшли в ліс,щоб позбирати трави для гербарію,їй потрібно було.І ось йдемо такі і нікого не чіпаємо і тут...Я навіть не встиг запанікувати,як з кустів вискочила собака і давайпоказувати свої рівнесенькі,білесенькі зуби,як паркан пофарбований.І не можу не помітити,що видно стоматолог справжній мастер,треба буде візитку взятиІ ось він красується своїми зубками,я не дово думаючи використовую силовий удар і все,ворог в нокауті.Але все було більш реалістично,я пошипів на нього,що він злякався і втік.А ми продовжили свою прогулянку далі.І це все ще не всі пригоди,які траплялися зі мною та моєю господаркою.Саме головне - це те,що вона щаслива і я завжди буду охороняти її від неприємностей. А може мені поспілкуватися з нею?Адже не даремно я вивчав її мову,а то я кось не чесно.Я знаю багато про людей,а вони про нас зовсім трішки.Ой, вибачте,господарка кличе,я потім допишу.Вперед,пригоди кличуть нас!До зустрічі!
Нещодавно я прочитав(ла) дуже цікаву книгу вітчизняного автора Сашка Дерманського "Танок чугайстра". У книжці оповідаються містичні події у закарпатському селі, в яких беруть участь два хлопчаки й дівчинка, яка сестра одного з хлоп'ят. Наслухавшись багато казок від своєї бабусі про чугайстрів і мавок, діти хочуть знайти цих створінь. при зустрічі з чугайстром вони не злякалися, а навпаки- знайшли багато тем для розмов із чугайстром. він виявився зачарованим парубком, який покохав дівчину, дядько якої був проти їх стосунків. дівчина втекла у ліс, а вчитель, якого зачарували в чугайстра вже пристосувався до життя в лісі. як виявилося- чугайстри не вбивають мавок і не думають навіть про це. слово за слово й зав'язалачя розмова... кожного дня діти приходили до свого нового товариша й розповідали йому багато цікавого. ось через день вже буде свято Івана Купало, в містичному селі ходить міф про квітку папороті, яка квітне у ніч цього свята та про вихід нечисті у цей день. як раз таки дітям випала місія дістати цю квітку, ось тут таки вони потрапляють у цікаві й страшні пригоди..
-Прівіт усім.Я Джекі.Той самий котик,якого так полюбляють.Моя господарка думає,що я особливий,насправді я дуже цінний екземпляр!.Я з планети Фруктімус,яказнаходиться в неосяйному космічному просторі.То не звичайне місце,то планета де проживають коти.Вони виховуються з самого малечку.Навчаються різним видам мистецтва.І тому мені і справді личить ім`я Джекі,як і він,я займаюся карате,кун-фу.Та я взагалі інтелектуал,якщо чесно кажучи.А ще я вивчав танці,музику,не розумію навіщо це мені потрібно,але тепер я "ходяча енцеклопедія".І взагалі мені це слово дуже подобається.Воно таке ж неординардне,як і я сам.В кожногокотає свій талісамн,в мене це зірка.Підготувавши обраних котів до місії,нас транспотртують на Землю.Я прилетів до вас,а потім народився маленьким кошеням з зірою в лобіна згадку про те ,з якої я планети.Я ріс і підростав як звичайне кошеня,майже нічим не відрізняючись від моїх побратимів.А потім я потрапив до моєї господарки.Чудова дівчина.Але ж я не повідомив вам:навіщо я тут?Це дуже просто.Ми тут,щоб захищати людей від неприємностей,а саме від собак.Просто Фруктімус і Уранімус часто конфліктують між собою.І мене вчили,що собаки - це дуже погані тварини.Я справді,спочатку так гадав.Але господарка тримає пса Гарольда вдома.І я з ним потоваришував.Дуже розумний,як для пса.З ним можна поспілкуватися про будь-що.Але як виявилось не всі чотирилапі друзі людей чемні.Одного рвзу,ми з господаркою йшли в ліс,щоб позбирати трави для гербарію,їй потрібно було.І ось йдемо такі і нікого не чіпаємо і тут...Я навіть не встиг запанікувати,як з кустів вискочила собака і давайпоказувати свої рівнесенькі,білесенькі зуби,як паркан пофарбований.І не можу не помітити,що видно стоматолог справжній мастер,треба буде візитку взятиІ ось він красується своїми зубками,я не дово думаючи використовую силовий удар і все,ворог в нокауті.Але все було більш реалістично,я пошипів на нього,що він злякався і втік.А ми продовжили свою прогулянку далі.І це все ще не всі пригоди,які траплялися зі мною та моєю господаркою.Саме головне - це те,що вона щаслива і я завжди буду охороняти її від неприємностей.
А може мені поспілкуватися з нею?Адже не даремно я вивчав її мову,а то я кось не чесно.Я знаю багато про людей,а вони про нас зовсім трішки.Ой, вибачте,господарка кличе,я потім допишу.Вперед,пригоди кличуть нас!До зустрічі!
при зустрічі з чугайстром вони не злякалися, а навпаки- знайшли багато тем для розмов із чугайстром. він виявився зачарованим парубком, який покохав дівчину, дядько якої був проти їх стосунків. дівчина втекла у ліс, а вчитель, якого зачарували в чугайстра вже пристосувався до життя в лісі. як виявилося- чугайстри не вбивають мавок і не думають навіть про це.
слово за слово й зав'язалачя розмова...
кожного дня діти приходили до свого нового товариша й розповідали йому багато цікавого.
ось через день вже буде свято Івана Купало, в містичному селі ходить міф про квітку папороті, яка квітне у ніч цього свята та про вихід нечисті у цей день.
як раз таки дітям випала місія дістати цю квітку, ось тут таки вони потрапляють у цікаві й страшні пригоди..