Скдадіть паспорт твору. 4.ТЕСТИ(письмово)
«Притча про блудного сина»
1. Ознака характеру старшого сина:
а) впертість;
б) роздратованість;
в) врівноваженість;
г) байдужіть.
2. З якою метою молодший син прагнув вирушити у подорож? Щоб:
а) віднайти красуню-молодицю і одружитися з нею;
б) здобути квітку щастя;
в) багато чому навчитися;
г) побачити світ.
3. Через що батько відмовляв молодшому синові в мандрівці? Бо той:
а) не мав грошей;
б) повсякчас хворів;
в) не вмів нічого робити;
г) часто скаржився на погіршення стану здоров’я.
4. Фразеологізм, який використано у змісті легенди:
а) «подався світ за очі»;
б) «бути чи не бути»;
в) «щоб і комар носа не підточив»;
г) «пійматися на слизькому».
5. Яким видалося подорожуючому місто, куди він приїхав:
а) малолюдним;
б) старовинним;
в) напівзруйнованим;
г) веселим.
6. Молодшому синові було приємно почувати себе серед міського люду, бо вони вважали його:
а) найспритнішим у спортивних змаганнях;
в) найбагатшим, враховуючи його зовнішність і наявність грошей;
б) наймудрішим під час розв’язування важливих справ;
г) найсильнішим, оскільки він зміг подолати хижого звіра.
7. Залишившись без грошей, герой твору вирішив спочатку продати:
а) коня;
б) шовкову сорочку;
в) шапку;
г) вуздечку.
8. Не маючи жодної копійки, молодший син улаштувався працювати:
а) кухарем;
б) шевцем;
в) теслею;
г) свинопасом.
9. Голодуючи, перебуваючи в скруті, герой вагався в рішенні щодо повернення додому, бо:
а) соромився;
б) вважав це непристойним;
в) боявся старшого брата, що той його вижене з дому;
г) не хотів чути плітки людей.
10. Батько простив свого молодшого сина, оскільки той:
а) відпрацював гроші, які безразсудливо пропиячив;
б) покаявся перед ним;
в) допомагав жебракам;
г) був ще надто молодим.
11. За що старший син дорікав батькові? Бо старий:
а) з неповагою ставився до наймитів;
б) був жадним і хитрим;
в) з радістю прийняв блудного сина;
г) не дозволяв йому одружитися на бідній дівчині.
12. Письменник, у творчості якого використано сюжет про блудного сина:
а) І. Франко;
б) С. Васильченко;
в) М. Коцюбинський;
г) Т. Шевченко.
Кажуть, що кожна дитина талановита. Чому ж тоді в історії України немає нікого подібного до природознавця Вернадського чи кардіохірурга Миколи Амосова, співака-філософа Бориса Гмирі чи художниці від народу Катерини Білокур? Чому ніхто не досяг генія Тараса Шевченка?
Зрозуміти природу людини, перевтілення дитячого яскравого світу на сірий, буденний і нецікавий змогла поетеса Ліна Костенко.
Вона зберегла у своєму серці незаплямовану душу дитини, що й до Ліні Костенко стати талановитою особистістю.
Дівчинка Анна з її вірша "Кольорові миші" дуже схожа на саму поетесу, яка дарує чарівний яскравий світ своїм читачам.
Чому ж десятирічна "підсудна Анна стала перед судом"? Чим вона завинила перед сусідом і всім світом? Поетеса подає у вірші "претензії" сусіда до дівчинки, які стосуються виховання його дітей:
Вони були нормальні і здорові, а ця чаклунка збила їх з пуття, і Вночі їм сняться миші кольорові. Од тих мишей немає нам життя.
Сусіда дівчинки обдурює, що в звичайному осінньому листі можна бачити щось інше, ніж саме листя! В цьому і полягає вся "моральна школа" дівчинки!
Ліна Костенко в образі "сірого сусіда", який хоче бачити все за стандартом, показує обмежених людей, що живуть лише матеріальними інтересами, не бачать красу навколишнього світу. Таких можна назвати моральними дальтоніками. Ця алегорія проходить через весь текст вірша. Сама поетеса неодноразово зустрічалася з подібними "сірим и сусідами" "від літератури", тому досить тривалий час вірші Л. Костенко не потрапляли до друку: "сірі сусіди" виявились не тільки "сірими", а ще й агресивними. Все, яку вірші: "Чаклунок ми караєм по закону".
Крім філософського сюжету вірша вражає мова поетеси: яскрава, соковита. Якщо героїня Ліни Костенко вгледіла в осінньому листі подобу кольорових мишей, то поетеса в осі н ньому сон ці бачить "яблуко недоквас", яке стояло "в голих кленах у вікні". Як точно за кольором, формою, емоційним станом героїні і читачів!
Поетеса поділяє світ на кольоровий, що асоціюється з неповторністю, з яскравими особливостями, як дівчинка Анна, і сірий та чорний, що несуть з собою обмеженість, агресію, зло.
І хоч "суддя в судейській чорній мантії" виносить вирок всьому кольоровому світові; Ліна Костенко закликає читача до оптимізму:
І раптом нявкнув кольоровий кіт. Залив чорнилом вирок на папері.
Поспішаймо жити, ставаймо дорослими, мої однокласники! Але давайте не загубимо кольорового світу дитинства!