Складіть стислий конспект літературно-критичного матеріалу (вступ, розповідь про кожну з трьох книг — 8-9 речень).

НАЙДАВНІШІ РУКОПИСНІ КНИГИ РУСІ-УКРАЇНИ

Коли ж виникли найдавніші рукописні книги? Вони були створені на українських землях і дійшли до нас, розпочинаючи своє

літочислення із середини Х ст. Із запровадженням християнства в Русі-Україні (988) пожвавився розвиток торгівлі, ремесел, зовнішньої політики й культури, що й спричинило розвиток писемності.

Розквіт Київської держави в Х-ХІ ст. пов’язаний з іменами князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Для зміцнення християнства й поширення греко-візантійської культури Володимир Великий заснував у Києві школу для дітей вищих верств суспільства. Один із перших літописів розповідає, що матері дітей, узятих на навчання, плакали, бо тоді ще не розуміли, наскільки важливою для людини є освіта. З цього часу не лише в Києві, а й в інших містах Русі-України почали відкривати школи. Ярослав Мудрий, який уславився любов’ю до книг, при Софійському соборі відкрив першу бібліотеку, яку пізніше було втрачено й не знайдено до сьогодні.

Існують наукові версії про виникнення писемності ще в дохристиянський період, проте в нашому викладі ми братимемо до уваги лише писемні пам’ятки, що дійшли до нас. Адже саме ці книги — незаперечні документи, на основі яких можна робити певні твердження. До них належать: Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава (1073), Ізборник (1076) та ін.

Остромирове Євангеліє — найдавніша датована рукописна пам’ятка церковнослов’янської мови Київської держави. Цей твір переписаний у 1056—1057 рр. з болгарського оригіналу дяком Григорієм для новгородського посадника Остромира, від імені якого Євангеліє дістало назву. Остромирове Євангеліє містить вибрані євангельські читання. Хоча цей твір написаний старослов’янською мовою1, проте в ньому наявні вкраплення живої мови Русі-України. Рукопис пам’ятки, який налічує 294 аркуші великого формату, по-мистецьки оздоблений кольоровими ініціалами, заставками, трьома мініатюрами євангелістів Івана, Луки й Марка.

Другою датованою давньоруською писемною пам’яткою є Ізборник Святослава (1073). Це — архаїчна рукописна хрестоматія, що містить
різні вислови та фрагменти з богословських творів. Книга має енциклопедичний зміст, у ній порушено проблеми християнського богослов’я, розтлумачуються положення Біблії про поводження в повсякденні. Тут наведено відомості з астрономії та астрології, математики та фізики, історії, філософії, граматики, зоології, ботаніки, логіки й етики. Ізборник переписав дяк Іван з іншими писцями для київського князя Святослава Ярославича з болгарського джерела, складеного на початку Х ст. для болгарського царя Си-меона. Ізборник Святослава містить понад 380 статей, які належать 25 авторам (здебільшого візантійцям).

Третя датована писемна пам’ятка — Ізборник (1076) — складена за матеріалами рукописів княжої бібліотеки Софійського собору. Ця книга містить найрізноманітніші відомості духовного та філософського змісту — роздуми про правдиву віру, повчання дітям тощо.

До речі...

До нашого часу дійшло лише 33 книги, створені в ХІ ст., а за наступні три століття — 1460, хоча їх було десятки тисяч.​

Постійним мотивом поетичної творчості Поля Верлена було злиття у єдине ціле людини і природи, порівняння душевного стану ліричного героя і природних явищ. У його віршах внутрішні настрої і природа не просто доповнювали один одного, а створювали цілісний світ. Тому одним з найбільш улюблених художніх прийомів поета було олюднення природи, яке виявлялося в метафорах, порівняннях, епітетах та інших засобах, що робили живим усе навкруги.

Але найприкметнішою рисою поетичної творчості Поля Верлена була її музикальність. Для нього оточуючий світ відкривався через звуки. Він чув мелодію у всьому, що бачив — у людях, у їхніх думках, у пейзажах, які потім і відтворював у своїх віршах з надзвичайною витонченістю. Кожна травинка, кожний лист, кожна дощова крапля, кожне дерево, кожна пташка неначе народжували ледь чуттєві звуки, які міг чути лише він, які відгукувалися у його душі.

Музичність поетичних творів Поля Верлена полягає у повній гармонійності звукосполучень, у дивовижному поєднанні звуків з емоціями і почуттями, крім того, вона з самого початку закладена у французьку мову. Саме ця музичність викликає складності при перекладі віршів Поля Верлена на інші мови.

Програмним твором Поля Верлена стала поезія «Поетичне мистецтво», у якій автор відобразив свої естетичні погляди. У цій поезії Верлен визначив основні принципи символізму та імпресіонізму, до яких і відкрив шлях своєю творчістю. Цей вірш якнайточніше відобразив особливості творчого методу поета, а потім став поетичним маніфестом для усіх символістів того часу. Для Поля Верлена головним було інтуїтивне пізнання мрій і думок людей, таємничого світу їх почуттів, неповторного і незрозумілого світу природи.

Поль Верлен був упевнений, що музичність повинна бути найпрогресивнішим засобом вираження поетичного відчуття світу, найпотаємніших людських емоцій, найтонших вражень. За до музичності поет прагнув відчути, а потім відобразити у своїх віршах духовний ореол особистості, тобто те, що хвилює ту чи іншу людину. Як не дивно, але Верлен міг лише відчувати духовну сутність оточуючого світу, який приваблював його усе життя але так і не розкрив до кінця свої глибини.

Витончена краса пейзажів душі Поля Верлена, відображена у його віршах, за своєю вишуканою формою і своїм естетичним змістом стала яскравим виявом абсолютно нового «поетичного мистецтва», яке він протиставляв правилам раціоналізму і класицизму. Художні відкриття Поля Верлена у подальшому стали поштовхом до розвитку й утвердженню модернізму. Він повів за собою не тільки ціле покоління представників французького символізму, а й найкращих літературних митців Європи, зокрема й України.

Висловіть свої міркування: "Боягуз, котрий переміг свій страх - найсильніша людина в світі". Нещодавно на уроці української літератури я познайомилась із твором "Таємне Товариство Боязгузів", ценральний персонаж якого, хлопчик Клим, з переляканого школяра перетворився на справжнього героя. Клим Джура боявся усього, дозволяв себе ображати. Але в один день він переміг свій страх і став людиною сильною, мужньою та відважною. Кожен з нас має страхи, які нівечать наше життя. І ми знаємо, як складно перемогти себе. "Боягуз, котрий переміг свій страх - найсильніша людина в світі". Це дійсно так. Якщо ти повірив у себе, у свої сили, впевнено дійшов мети, то ти заслуговуєш поваги. Це означає, що перед нами духовно сильна, незламна та вольова людина, яка завжди отримає те, чого хоче.