6. Провідний мотив: материнськоа любов й рушника як символу життєвої дороги
7. Віршовий розмір: анапест
8. Художні засоби: Звертання: «Рідна мати моя». Епітети: «далека дорога», «засмучені очі», «незрадлива, вірна усмішка», «тихий шелест трав». Повтори: «І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала». «І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші блакитні твої». «І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, і вірна любов». Метафори: «цвіте… доріжка», «шелест трав», «щебетання дібров», «оживе…. і дитинство, й розлука, і вірна любов». Порівняння: «…той рушник простелю, наче долю…».
Ерозлучні друзі Митько і Сергійко. Хлопчики не дуже успішно закінчили
п’ятий клас і перейшли в шостий. На літні канікули вони отримали завдання
зібрати гербарій, але й не збиралися цього робити. У вересні хлопці знайшли
вдома якийсь гербарій, підписали його і здали. Як виявилося, цей альбом
старший брат Митька взяв у приятеля, а той теж взяв його на роботі на два
дні. Був великий скандал, Митькові дісталося від брата, а в школі вчителька
ще довго згадувала цей випадок.
У дружбі двох хлопчиків Митько верховодив. Це саме він придумав поїхати на канікули до бабусі, він приготував цілу промову, яка мала переконати батьків відпустити їх у село. Митько показав Сергійкові озеро і запропонував залишатися в курені в лісі на ніч. Сергійко спокійніший, він підтримує всі ідеї свого друга і допомагає реалізовувати їх.
Митько та Сергійко міські жителі, їм треба було виявити неабияку відвагу, щоб залишитися вночі в курені біля озера. Серед лісу, за три кілометри від села, хлопчики вистежували чудовисько, чергували біля вогнища. Звичайно ж, вони боялися невідомих нічних звуків, але підтримували один одного і не кидали в біді.
Митько і Сергійко ніколи не сварилися, хоча іноді між ними виникали непорозуміння. Якось хлопці нагадали один одному про їхні проблеми в школі: про Сергійкову трійку з фізкультури, про сині листочки в альбомі Митька. Але не дуже приємна розмова закінчилася тим, що хлопці розсміялися, і настрій для сварки одразу зник.
1. Назва твору: Пісня про рушник
2. Автор: А. Малишко
3. Літературний рід: інтимна лірика.
4. Жанр: ліричний вірш (пісня)
5. Вид лірики: інтимна лірика
6. Провідний мотив: материнськоа любов й рушника як символу життєвої дороги
7. Віршовий розмір: анапест
8. Художні засоби: Звертання: «Рідна мати моя». Епітети: «далека дорога», «засмучені очі», «незрадлива, вірна усмішка», «тихий шелест трав». Повтори: «І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала». «І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші блакитні твої». «І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, і вірна любов». Метафори: «цвіте… доріжка», «шелест трав», «щебетання дібров», «оживе…. і дитинство, й розлука, і вірна любов». Порівняння: «…той рушник простелю, наче долю…».
Объяснение:
Просто захотелось
Объяснение:
Ерозлучні друзі Митько і Сергійко. Хлопчики не дуже успішно закінчили
п’ятий клас і перейшли в шостий. На літні канікули вони отримали завдання
зібрати гербарій, але й не збиралися цього робити. У вересні хлопці знайшли
вдома якийсь гербарій, підписали його і здали. Як виявилося, цей альбом
старший брат Митька взяв у приятеля, а той теж взяв його на роботі на два
дні. Був великий скандал, Митькові дісталося від брата, а в школі вчителька
ще довго згадувала цей випадок.
У дружбі двох хлопчиків Митько верховодив. Це саме він придумав поїхати на канікули до бабусі, він приготував цілу промову, яка мала переконати батьків відпустити їх у село. Митько показав Сергійкові озеро і запропонував залишатися в курені в лісі на ніч. Сергійко спокійніший, він підтримує всі ідеї свого друга і допомагає реалізовувати їх.
Митько та Сергійко міські жителі, їм треба було виявити неабияку відвагу, щоб залишитися вночі в курені біля озера. Серед лісу, за три кілометри від села, хлопчики вистежували чудовисько, чергували біля вогнища. Звичайно ж, вони боялися невідомих нічних звуків, але підтримували один одного і не кидали в біді.
Митько і Сергійко ніколи не сварилися, хоча іноді між ними виникали непорозуміння. Якось хлопці нагадали один одному про їхні проблеми в школі: про Сергійкову трійку з фізкультури, про сині листочки в альбомі Митька. Але не дуже приємна розмова закінчилася тим, що хлопці розсміялися, і настрій для сварки одразу зник.
Подробнее - на -