Коли Івась був підлітком, він зустрів свого батька. Батько впізнав сина і навіть дав йому трохи грошей, аля я вважаю, що то була їхня єдина зустріч. Скоріше за все, Івась був наймитом, так само як і тисячі інших байстрюків. Він переживав усі тяготи кріпацького життя: знущання панів, бідність, смуток та біль за рідну неньку-Україну. Хлопець знав про те як батько-москаль вчинив з його матір"ю. Цей вчинок та ставлення москалів до України і українців прищепив йому відразу до москалів. Івась вирішив податись на Запоріжжя до козаків. Хлопець був дуже сильний, мужній, справедливий та добрий. Він віддано захищав свою Батьуівщину. Івася дуже поважали у війську і склали про нього багато легенд та оповідок.
Особливості побудови: Відсутність епічного, перевага ліричного, пройнятого актуальними громадянськими мотивами. В епіграфі до послання (слова з Біблії «Коли хто говорить: люблю Бога, а брата свого ненавидить, – лже оце») автор натякає на панів-експлуататорів, які, знущаючись з народу, говорять, що його люблять. Ідейно-художній зміст У своєму посланні Шевченко розвинув ідеї, закладені у творах, написаних у попередні роки, указав на історичне коріння суспільних явищ. Він зіставляє минуле, сучасне, майбутнє. Ліричний герой важко переживає трагізм навколишнього життя, критикує панів, указує їм на інший шлях (лякає жахами революції і закликає припинити знущання з народу). «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля», пише Шевченко, вважаючи, що український народ має всі підстави для формування своєї самостійної держави й культури. У творі має місце діалог між паном і ліричним героєм про самобутність культури українського народу та її роль у визволенні з-під ярма самодержавства. Правду треба шукати на власній землі, спираючись на свій народ, справжню волю можна здобути тільки шляхом єднання. Шевченко ставить п’ять коротких запитань, натякаючи на те, що історію треба переглянути; «Що ми?», «Чиї сини?, «Яких батьків?», « Ким закуті?», «За що закуті?» Ідея І Значення твору Вплив на формування національної самосвідомості українського народу, осуд байдужості до майбутнього свого народу, утвердження демократичного розуміння Історії України та її культурного процесу.
