Історія світової культури немислима без "Слова о полку Ігоревім" — найвидатнішої пам'ятки культури Київської Русі. В історії загальнолюдської культури є твори, що відображають найкращі риси, властиві тому чи іншому народові. У них виражені найзаповітніші людські сподівання, особливості їх світосприймання і національних характерів, у них звучить жива історія. Будучи найдосконалішим виявом творчого генія певного народу, вони представляють його у вічно квітучому саду світової культури й мистецтва, стають здобутком усього людства. До таких першорядних шедеврів світового мистецтва належить і "Слово о полку Ігоревім". Понад вісім століть відділяють нас від часу виникнення цього твору, але він і досі не перестає хвилювати нас своєю поетичною красою, своїм благородним високогуманним і поетичним змістом, свіжістю і неповторністю.
Невеликою за обсягом є ця героїчна поема, але з її сторінок постає яскрава й велична картина бурхливого життя Київської Русі. Автор починає свою пісню "оть старого Владимера до ныняшняго Ігоря". І хоч "Слово..." присвячене зображенню невдалого походу Ігоря Святославича, предметом його неослабної уваги є важливі поетичні події, що відбуваються на відрізку руської історії, окресленому іменами цих двох князів.
З рядків поеми постають образи численних руських князів з їхніми доблестями і вадами, в їхніх складних стосунках між собою та іноземними сусідами, вимальовується образ Руської землі від боліт і розлогих рік півночі до далекої Тмутаракані. Пошматована міжусобицями, але єдина як держава, Русь виступає у "Слові..." не ізольованою, а в дружніх стосунках чи військових конфліктах з племенами і народами, що проживають за її межами.
4)Славко дуже поспішав зустрітися з Лілі після її вистави, але потім він побачив, як вона виходить з театру з Юльком і не наважився до неї підійти. Напевно Славко не підійшов до Лілі тому, що він не був присутнім на її виставі.Та ще й побачив, як вона виходить з Юльком; не хотів щоб Юлько принижував його перед Лілі, не хотів щоб все почалося з сварки.Але справа не в Юлькові, а в Лілі.Славко кохав Лілі, і тому не наважився підійти до неї.
6)"Я доведу тобі, що ти даремно пропадаєш тут цілими вечорами. За один вечір я..."
Це було неправильно. Славко і сам чудово розумів, що у Юлька немає шансів, бо той ніколи не тримав шпаги у руках. Так професіонали ніколи не роблять, але іноді емоції беруть верх над розумом і людина робить дурниці , як це і зробив Славко
Історія світової культури немислима без "Слова о полку Ігоревім" — найвидатнішої пам'ятки культури Київської Русі. В історії загальнолюдської культури є твори, що відображають найкращі риси, властиві тому чи іншому народові. У них виражені найзаповітніші людські сподівання, особливості їх світосприймання і національних характерів, у них звучить жива історія. Будучи найдосконалішим виявом творчого генія певного народу, вони представляють його у вічно квітучому саду світової культури й мистецтва, стають здобутком усього людства. До таких першорядних шедеврів світового мистецтва належить і "Слово о полку Ігоревім". Понад вісім століть відділяють нас від часу виникнення цього твору, але він і досі не перестає хвилювати нас своєю поетичною красою, своїм благородним високогуманним і поетичним змістом, свіжістю і неповторністю.
Невеликою за обсягом є ця героїчна поема, але з її сторінок постає яскрава й велична картина бурхливого життя Київської Русі. Автор починає свою пісню "оть старого Владимера до ныняшняго Ігоря". І хоч "Слово..." присвячене зображенню невдалого походу Ігоря Святославича, предметом його неослабної уваги є важливі поетичні події, що відбуваються на відрізку руської історії, окресленому іменами цих двох князів.
З рядків поеми постають образи численних руських князів з їхніми доблестями і вадами, в їхніх складних стосунках між собою та іноземними сусідами, вимальовується образ Руської землі від боліт і розлогих рік півночі до далекої Тмутаракані. Пошматована міжусобицями, але єдина як держава, Русь виступає у "Слові..." не ізольованою, а в дружніх стосунках чи військових конфліктах з племенами і народами, що проживають за її межами.
Объяснение:
4)Славко дуже поспішав зустрітися з Лілі після її вистави, але потім він побачив, як вона виходить з театру з Юльком і не наважився до неї підійти. Напевно Славко не підійшов до Лілі тому, що він не був присутнім на її виставі.Та ще й побачив, як вона виходить з Юльком; не хотів щоб Юлько принижував його перед Лілі, не хотів щоб все почалося з сварки.Але справа не в Юлькові, а в Лілі.Славко кохав Лілі, і тому не наважився підійти до неї.
6)"Я доведу тобі, що ти даремно пропадаєш тут цілими вечорами. За один вечір я..."
Це було неправильно. Славко і сам чудово розумів, що у Юлька немає шансів, бо той ніколи не тримав шпаги у руках. Так професіонали ніколи не роблять, але іноді емоції беруть верх над розумом і людина робить дурниці , як це і зробив Славко