Сочинение на тему: "країна казка" - реальність чи мрія в драматичному етюді олександра олеся

Казка - це епічний фольклорний твір чарівного, пригодницького або побутового характеру, який розповідає про вигадані події. Орієнтація на вимисел є однією з найважливіших жанрових ознак казки. Сюжет казкового твору завжди утверджує перемогу добра над злом. Нерідко казка завершується традиційною формулою: «Ось вам казка, а мені бубликів в’язка», «І стали вони жить-поживать, добра наживать» та ін. Казкових персонажів прийнято поділяти на злотворців, добротворців та знедолених.
Вважається, що казка генетично пов’язана з давньою міфологією. її становлення відбувалося шляхом перетворення міфологічних структур, що поступово втрачали зв’язок з ритуальним дійством, у них послаблювалася віра в істинність міфічних подій, розвивалася вигадка, втрачалася етнографічна конкретність, відбувалася заміна міфічних героїв звичайними людьми, причому увага переносилася з колективної долі на, життя окремої людини.
За змістом і художніми особливостями казки поділяються на кілька різновидів. Це казки про тварин, чарівні та побутові казки.
Звичайно, казка, як ми звикли, це щось фантастичне, але якщо розмірковувати, то можна віднести казку до реальності. Адже ми живемо у казковій країні, де відбувається іноді дещо незвичне, фантастичне. Якщо кожна людина згадає свої моменти у житті, які їх здивували, то люди замисляться: а чи правда казка-реальність? Тобто все що відбувається з нами - це вже казка, у яку ми потрапили!

Слід сказати, що головна тема твору не нова як для української, так і для зарубіжної літератури. Це розбіжність між дійсністю і ідеалами, між реальністю і мріями, відношення між натовпом і індивідуальністю, суспільством і особистістю, взаємовідносини між людьми. Подібна тема була головною для таких відомих творів, як «Мойсей» І. Франка и «Легенда про Данко» М. Горького. Та у драмі «По дорозі в Казку» О. Олесь вирішує по-іншому проблеми взаємодії натовпу і героя драми.За сюжетом твору людям довго доводитися блукати по незнайомому, темному і ворожому лісу, а єдине прагнення героя – вивести їх з цієї жахливої темряви. Неважко здогадатися, що темний ліс – це місце, де постійно перебуває натовп. Цей натовп засліплений в деякій мірі острахом перед змінами, прагматизмом і лінощами. Натовп відповідає герою драми: «Ти сам йди, а ми і тут свій вік як-небудь доживемо». У цьому і криється негативна сутність психології натовпу, який собі на меті не ставить нічого, окрім спокійного звичайного існування, який думає не про своє майбутнє і своїх нащадків, а лише про свій вік. І хоча герой драми спочатку щиро вірить у казку, прагне привести туди народ і прийти туди сам, але поступово зневірюється у своїх прагненнях. Адже виходить так, що тільки йому «ніде й крил розправить» і тісно в хаті.В драматичному творі «По дорозі в казку» О. Олеся добре відчувається вплив філософії матеріального і духовного світів. Незважаючи на те, що у всі часи для людей духовний світ був вищим і ціннішим, але все ж таки перемагає матеріальний. Мабуть, це і є причиною песимістичного, майже трагічного фіналу драми, адже до Казки так ніхто і не потрапив. Та й саме питання про те, вдасться кому-небудь з натовпу, що врешті-решт повернувся до темного лісу, колись побачити казковий щасливий світ, чи ні, письменник так і залишає відкритим.Щодо мене, то я щиро вірю в те, що Казка існує, і для того, щоб опинитися у щасливому житті, треба мати лише бажання. А щоб бути справжньою особистістю зі своїми прагненнями і бажаннями, щоб ніколи не зливатися з натовпом, треба мати відкриту до інших, щиру і добру душу.