Составьте !
головним героєм поеми і. котляревського «енеїда» був звичайний «парубок моторний» еней. але якщо в однойменній поемі вергілія, яку український письменник узяв за основу, цей образ використовувався для підкреслення «божественного» і благородного походження римського народу, то і. котляревський в образі енея втілив найкращі риси українського козацтва.
«еней був парубок моторний
і хлопець хоч куди козак,
удавсь на всеє зле проворний,
завзятіший од всіх бурлак».
кошовий еней у і. котляревського — умілий керівник і організатор, хоробрий і відважний ватажок. на перший погляд, він хоч і не відрізнявся від своїх друзів-гультіпак, але саме йому доводиться приймати рішення у вирішальні моменти. досить згадати шторм на морі, коли саме еней здогадався «всунути в руку нептуну» грошей. та й результат бою троянців з рутульцями залежав від двобою ватажка з турном.
хоч еней інколи здається іграшкою у руках богів, він не за їхнею волею, а за власним бажанням з ними спілкується, сам спускається у пекло лише заради того, щоб дізнатися, як йому діяти далі. безумовно, еней покладається на своїх друзів та на себе, а тільки потім на волю богів.
по-різному автор змальовує головного героя поеми. інколи з ущипливою посмішкою, інколи з гумором, але завжди з любов’ю. еней вірний троянському побратимству, сміливий і відчайдушний вояка, він здатний встановити гарні дипломатичні стосунки з евандром і ацестом. але при цьому і. котляревський не ідеалізує свого героя, бо все ж таки це завзятий запорізький козак, який любить добре погуляти і багато випити.
у поемі не раз зустрічається портретний образ енея, причому не завжди автор змальовує його світлими фарбами. наприклад, одного разу показано, як з похмілля у енея «опухли очі, як в сови, і ввесь обдувся, як барило». звичайно, такий опис теж доречний, адже поема «енеїда» — це бурлескно-травестійний твір, та й читацького осуду такий опис не викликає.
як би там не було, нам глибоко симпатичний головний герой поеми, адже він є яскравим представником славетного козацького роду. хоча у творі троянці — гультіпаки, босяки і пройдисвіти, але водночас це справжні герої і лицарі, надійні й неймовірно витривалі воїни. а на чолі у них еней — справжній український козак, частина великого козацького братства, живописний, яскравий і водночас такий земний літературний герой веселої української вдачі.
Євген Гуцало на прикладі двох братів показав істинну чистоту душі і щирість серця. Бо саме такі люди, як ці хлопці, зможуть не тільки захистити свою землю, оселю, а й до ншим у скруті чи горі. Саме такими чесними, безкомпромісними, щирими повинні бути і ми, бо нашому поколінню належить майбутнє України. із цьго побудуй питання..