Составьте краткий конспект литературно-критического материала (вступление, рассказ о каждой из трех книг - 8-9 предложений).
ДРЕВНЕЙШИЕ рукописных книг РУСИ-УКРАИНЫ
Когда же возникли древнейшие рукописные книги? Они были созданы на украинских землях и дошли до нас, начиная свое
летоисчисление с середины Х в. С введением христианства на Руси-Украины (988) оживился развитие торговли, ремесел, внешней политики и культуры, и привело к развитию письменности.
Расцвет Киевского государства в Х-ХI вв. связан с именами князей Владимира Великого и Ярослава Мудрого. Для укрепления христианства и распространение греко-византийской культуры Владимир Великий основал в Киеве школу для детей высших слоев общества. Один из первых летописей рассказывает, что матери детей, взятых на обучение, плакали, потому что тогда еще не понимали, насколько важна для человека является образование. С этого времени не только в Киеве, но и в других городах Руси-Украины начали открывать школы. Ярослав Мудрый, который прославился любовью к книгам, при Софийском соборе открыл первую библиотеку, которую позже был потерян и не найден до сих пор.
Существуют научные версии о возникновении письменности еще в дохристианский период, однако в нашем изложении мы будем принимать во внимание лишь письменные памятники, дошедшие до нас. Ведь именно эти книги - неоспоримые документы, на основе которых можно делать определенные утверждения. К ним относятся: Остромирово Евангелие, Изборник Святослава (1073), Изборник (1076) и др.
Остромирово Евангелие - самая древняя датирована рукописный памятник церковнославянского языка Киевского государства. Это произведение переписан в 1056-1057 гг. С болгарского оригинала дьяком Григорием для новгородского посадника Остромира, от имени которого Евангелие получило название. Остромирово Евангелие содержит избранные евангельские чтения. Хотя это произведение написано на старославянском мовою1, однако в нем имеются вкрапления живой речи Руси-Украины. Рукопись достопримечательности, который насчитывает 294 листы большого формата, по-искусно украшенный цветными инициалами, заставками, тремя миниатюрами евангелистов Иоанна Луки и Марка.
Второй датированной древнерусской письменной достопримечательностью является Изборник Святослава (1073). Это - архаичная рукописная хрестоматия, содержащая
различные выражения и фрагменты из богословских сочинений. Книга имеет энциклопедический содержание, в ней затронуты проблемы христианского богословия, растолковываются положения Библии об обращении в повседневной жизни. Здесь приведены сведения по астрономии и астрологии, математики и физики, истории, философии, грамматики, зоологии, ботаники, логики и этики. Изборник переписал дьяк Иван с другими писцами для киевского князя Святослава Ярославича с болгарского источника, составленного в начале Х в. для болгарского царя Си-МеОН. Изборник Святослава содержит более 380 статей, принадлежащих 25 авторам (в основном византийцам).
Третья датирована письменный памятник - Изборник (1076) - составлена по материалам рукописей княжеской библиотеки Софийского собора. Эта книга содержит самые разнообразные сведения духовного и философского содержания - размышления о истинную веру, поучения детям и тому подобное.
Кстати говоря...
До нашего времени дошло лишь 33 книги, созданные в XI в., А за последующие три века - 1460, хотя их было десятки тысяч.
Дещо подібною за будовою є новела «Impromtu phantasie».
О. Кобилянська відкидає традиційні принципи сюжетотворення й монтує сюжет з окремих епізодів за принципом контрасту. Об’єднує їх образ оповідачки, який зливається з образом героїні, спорідненої з власним ліричним «Я» авторки. Оскільки подієвий ланцюг у новелі ослаблений, основну увагу у творі приділено не зображенню картин зовнішнього світу, а глибинному розкриттю внутрішнього світу героїні.
За аналогією до контрастів переживань у музичному ноктюрні в новелі чергуються два відмінні настрої героїні: мрійливість, пасивність, нерішучість — з одного боку, та активність, жвавість, навіть неперед- бачуваність — з іншого. Своєрідним мотто твору є мрійливий, часом сумний настрій героїні, яка «ніжна, вразлива, немов мімоза, з сумовитими очима...». Вона любить гати за хмарами, які кличуть її ввись, до гармонії й досконалості. Ось героїня замріяно споглядає природу, а тут уже кидає виклик природним силам і вирушає посеред бурі купувати наперсток, не боїться упіймати за уздечку норовливого жеребця, що було не до снаги навіть хлопцям.
Найдетальніше в новелі описано епізод у кімнаті, коли майстер налагоджує фортепіано. Авторка через сприйняття героїнею музики Шопена передає зародження першого почуття кохання, якого вона й сама ще не усвідомлювала. Музика передавала набагато більше, ніж дівчина зрозуміла сама в собі.
За аналогією до музичного твору О. Кобилянська застосовує прийом контрасту не лише для зображення характеру героїні, а й для протиставлення розриву між її великим духовним потенціалом у дитинстві та нереалізованістю в дорослому житті, що відповідало приписам неоромантизму.
Текст новели написано абзацами з мінімальною кількістю речень, що справляє незвичне візуальне враження та імітує музичний твір.
Объяснение:
Суспільство — це не просто сукупність людей, які проживають, наприклад, у певній країні. Сутність суспільства, його стан виявляється у соціальній взаємодії людей. Саме вступаючи в соціальні взаємодії, кожна людина є одночасно і «продуктом» суспільства, і його «творцем». Кожен із нас упродовж свого життя засвоює окремі переконання та моделі поведінки, які існують у суспільстві (є «продуктом» суспільства), але водночас своїми щоденними діями та взаємодіями долучається до творення поточного стану суспільства, пропонуючи щось нове або відтворюючи існуюче. На нашу думку, соціальну поведінку людей визначають механізми «агентності» та «суб’єктності».