анр: сонет. Мотиви: відтворення краси почуттів людини, її єднання з природою, стану закоханості у світ. Художній напрям, стиль: неоромантизм. Художні особливості: вічність і кохання, близькість до нас людей, які жили так давно, але відчували так само, передає вірш «У теплі дні збирання винограду». Душа Еллади мов прокинулась на мить, коли М. Рильський змалював зустріч грецьких юнака та дівчини, селян-виноградарів. Цей вірш — гімн коханню й молодості: І він потягся, як дитина, радо І мовив: — Добре бути молодим У теплі дні збирання винограду. Вірш розкриває перед читачем велику радість і повноту життя: першу зустріч з милою, зародження першого хмільного почуття. Весь світ навкруги надихає близькістю щастя. Поет прославляє почуття любові, якому надає античного колориту, естетично підносить його. Вірш «У ТЕПЛІ ДНІ ЗБИРАННЯ ВИНОГРАДУ...» — це гімн життю і молодості, що відображає шукання юної душі, яка прагне щастя, радості й любові. Аналізуючи цей ранній сонет М. Рильського, перекладач А. Содомора характеризував його ідею так: сонетна форма для Рильського — келих, а вміст у ньому — вино: кожен, хто намагатиметься перекласти ці рядки іншою мовою, має зберігати як форму, так і вміст (букет), аби не зашкодити смакові вина. На таку метафору здобулися й засоби милозвучності вірша: У теплі дні збирання винограду Її він стрів. На мулах нешвидких Вона верталась із ясного саду... Тут звукове інструментування на «н» сприяє уповільненню ритму поезії, навіює медитативний настрій, із яким людина зазвичай насолоджується видивом достиглих грон, збирає виноград або смакує коштовне вино. У такій інтерпретації виноград постає «образом образів» — єднанням не лише чотирьох першооснов світу, чотирьох пір року, а й п’яти чуттів: «Зір, слух, дотик, смак, запах — усі [вони] дають нам змогу відчути терпкувато-солодкий смак самого життя». Цілісний образ природи в попередньому рядку (ясний сад) наче розщеплюється в наступному на складові частини, які тут уже характеризують людину (ясна, як сад). Так навіть у цьому «мікро-образі», побудованому на повторенні дещо видозмінених слів, утверджується гармонія людини і природи — один із провідних мотивів усієї творчості М. Рильського.
Цар волі – узагальнений образ борців, носіїв провідних ідей; рожеві квіти – безсмертні ідеї декабристів; білі птахи — душі померлих на будівництві, одна з пташок – Павло Полуботок
Саме царі найперші винуватці соціалістичного й національного поневолення українського народу, грабіжники його багатства, руйнівники його традицій, мови, культури.
Цар Микола: портрет: високий, сердитий, "одутий, мов посинів"; риси: поганий, проклятий, лукавий, лютий, сердитий; вседержитель; ведмідь або кошеня; "Цар волі"; п’яничка; неситий, "цвенькає".
Цариця: "Мов та чапля меж птахами, скаче, бадьориться"; "Небога, мов опеньок засушений"; "Тонка, довгонога, . хита головою"; "Богиня"; "Цяця".
Цар Петро І: портрет: "очі неситі"; риси: жорсткий, підступний, байдужий до проблем простого люду; людоїде, змію; вбивця і самодур; проклятий людом; мов світ увесь хоче загарбати; кат-бузувір.
Чиновники і панство: риси: улесливість, жадність, алчність, ненажерливість, підступність; "Деруть і з батька, і з брата"; "П’явки людські"; пузаті, сопуть, хропуть, понадувались, як індики.
анр: сонет. Мотиви: відтворення краси почуттів людини, її єднання з природою, стану закоханості у світ. Художній напрям, стиль: неоромантизм. Художні особливості: вічність і кохання, близькість до нас людей, які жили так давно, але відчували так само, передає вірш «У теплі дні збирання винограду». Душа Еллади мов прокинулась на мить, коли М. Рильський змалював зустріч грецьких юнака та дівчини, селян-виноградарів. Цей вірш — гімн коханню й молодості: І він потягся, як дитина, радо І мовив: — Добре бути молодим У теплі дні збирання винограду. Вірш розкриває перед читачем велику радість і повноту життя: першу зустріч з милою, зародження першого хмільного почуття. Весь світ навкруги надихає близькістю щастя. Поет прославляє почуття любові, якому надає античного колориту, естетично підносить його. Вірш «У ТЕПЛІ ДНІ ЗБИРАННЯ ВИНОГРАДУ...» — це гімн життю і молодості, що відображає шукання юної душі, яка прагне щастя, радості й любові. Аналізуючи цей ранній сонет М. Рильського, перекладач А. Содомора характеризував його ідею так: сонетна форма для Рильського — келих, а вміст у ньому — вино: кожен, хто намагатиметься перекласти ці рядки іншою мовою, має зберігати як форму, так і вміст (букет), аби не зашкодити смакові вина. На таку метафору здобулися й засоби милозвучності вірша: У теплі дні збирання винограду Її він стрів. На мулах нешвидких Вона верталась із ясного саду... Тут звукове інструментування на «н» сприяє уповільненню ритму поезії, навіює медитативний настрій, із яким людина зазвичай насолоджується видивом достиглих грон, збирає виноград або смакує коштовне вино. У такій інтерпретації виноград постає «образом образів» — єднанням не лише чотирьох першооснов світу, чотирьох пір року, а й п’яти чуттів: «Зір, слух, дотик, смак, запах — усі [вони] дають нам змогу відчути терпкувато-солодкий смак самого життя». Цілісний образ природи в попередньому рядку (ясний сад) наче розщеплюється в наступному на складові частини, які тут уже характеризують людину (ясна, як сад). Так навіть у цьому «мікро-образі», побудованому на повторенні дещо видозмінених слів, утверджується гармонія людини і природи — один із провідних мотивів усієї творчості М. Рильського.
Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/r/rilskij-maksim/3563-analiz-u-tepli-dni-zbirannya-vinogradu-rilskij Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua
Объяснение:
Цар волі – узагальнений образ борців, носіїв провідних ідей; рожеві квіти – безсмертні ідеї декабристів; білі птахи — душі померлих на будівництві, одна з пташок – Павло Полуботок
Саме царі найперші винуватці соціалістичного й національного поневолення українського народу, грабіжники його багатства, руйнівники його традицій, мови, культури.
Цар Микола: портрет: високий, сердитий, "одутий, мов посинів"; риси: поганий, проклятий, лукавий, лютий, сердитий; вседержитель; ведмідь або кошеня; "Цар волі"; п’яничка; неситий, "цвенькає".
Цариця: "Мов та чапля меж птахами, скаче, бадьориться"; "Небога, мов опеньок засушений"; "Тонка, довгонога, . хита головою"; "Богиня"; "Цяця".
Цар Петро І: портрет: "очі неситі"; риси: жорсткий, підступний, байдужий до проблем простого люду; людоїде, змію; вбивця і самодур; проклятий людом; мов світ увесь хоче загарбати; кат-бузувір.
Чиновники і панство: риси: улесливість, жадність, алчність, ненажерливість, підступність; "Деруть і з батька, і з брата"; "П’явки людські"; пузаті, сопуть, хропуть, понадувались, як індики.