На оновленій нашій вільній землі живе і вічно житиме в народі пам'ять про великого Кобзаря, геніального сина України, гнівного викривача панів неситих, поборника святої правди. Т.Г. Шевченко був народним пророком, титаном духу, першим, хто відверто і сміливо закликав народ до збройного повстання:
Вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров' ю
Волю окропіте.
Але тернистий шлях до волі, правди і добра. Народ, зневажений і пригнічений, стогне у ярмі.
Особливо трагічною була доля жінки. Її недоля була тим згустком болю, що запікся в серці поета. Він гнівно виступав проти жіночого безправ'я. Великий Кобзар став на захист розтоптаних жіночих прав. Мати з дитиною завжди для Шевченка були світлими образами. Він писав:
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
А ідеал матері уявляється таким:
І досі сниться: вийшла з хати
Веселая, сміючись, мати,
Цілує діда і дитя...
Поет вірив у силу і міць народу, його світлий розум, поривання до правди, волі, щастя. У вірші "Сон" Кобзар з великою любов'ю змальовує жінку, яка мріє бачити свого сина "і уродливим, і багатим". Хоче, щоб він працював на своїм полі:
На вольній, бачиться, бо й сам
Уже не панський, а на волі
Та на своїм веселім полі...
Поета глибоко хвилювало минуле нашої України. Він був закоханий у запорозьке козацтво і прагнув викликати в сучасників захоплення ним, бажання скинути з себе рабські пута, відродити громадянську мужність. А за що вони голови складали? До чого прагнули? "За волю святую", — говорить поет. Вона була йому дорогою й жаданою. Найбільше у поета прохань-мрій. Йому хотілось із-за Дніпра святого "хоч крихотку землі", він твердо був переконаний у тому, що "оживе добра слава, слава України".
Рідна Україна ... Безмежна і широкопола, з синьою далиною і зоряними світанками, червоною калиною і вербами снилася вона поету, коли він перебував у засланні. Ця божественна краса надавала наснаги змученому серцю. А як хотілося бачити її вільною та незалежною. Шевченко свято вірив у перемогу народу, скасування самодержавно-кріпосницького ладу, оновлення світу.
У поемі "Кавказ" він пише: "Встане правда! Встане воля!" Людина і природа в поезії Кобзаря — невід'ємні. Скільки світла і любові до життя звучить у вірші "Ісаія. Глава 35". У ньому висловлена віковічна мрія про визволення людини-трудівника, глибока переконаність у тому, що життя народу стане вільним і щасливим. З якою любов'ю він символізує оновлення світу і всенародну волю. "Люде темнії, незрячі" — це поневолені раби. І відбудеться диво:
Незрячі прозрять, а кривиє.
Мов сарна з гаю, помайнують.
Поет малює ідеал нового суспільного ладу Думки Кобзаря були спрямовані у майбутнє:
Оживуть степи, озера,
І не верствовії,
А вольнії, широкії
Скрізь шляхи святії...
Геніальний поет вірив у майбутнє, пророкував його. Вчорашні раби стануть творцями, змінять обличчя рідної землі. А люди "раді та веселі" зійдуться тими шляхами на спільну раду. З його уст звучали слова: "Борітеся — поборете", бо тільки в ''своїй хаті своя правда і сила, і воля". Народ прагнув до правди, добра, духовного розкріпачення. У вірші "Світе ясний! Світе тихий!" Шевченко змальовує оновлене, вільне суспільство, "нову хату", про яку мріяв.
Він вірив у самостійну державу. На жаль, ми так довго не мали її. Поезія Шевченка ще і ще раз переконливо доводила про те, яка прекрасна наша земля, багата українська мова, чудові традиції, звичаї, самобутнє мистецтво.
Кобзар закликав любити цю країну, берегти її, жити в мирі:
Любітеся, брати мої,
Вкраїну любіте.
Нове життя може дати колишнім кріпакам не тільки
волю, а й достаток, заможність. У вірші "І Архімед, і Галілей" "Кобзар змальовує новий лад як царство рівності:
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.
Здійснились мрії великого поета. Україна, яку він так любив, стала незалежною. На повний голос зазву чала рідна мова. Поет писав про стурбовану душу людини, про її боротьбу зі злом, про прагнення до щастя. І люди не забули цього велетня, титана, Прометея.
На оновленій нашій вільній землі живе і вічно житиме в народі пам'ять про великого Кобзаря, геніального сина України, гнівного викривача панів неситих, поборника святої правди. Т.Г. Шевченко був народним пророком, титаном духу, першим, хто відверто і сміливо закликав народ до збройного повстання:
Вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров' ю
Волю окропіте.
Але тернистий шлях до волі, правди і добра. Народ, зневажений і пригнічений, стогне у ярмі.
Особливо трагічною була доля жінки. Її недоля була тим згустком болю, що запікся в серці поета. Він гнівно виступав проти жіночого безправ'я. Великий Кобзар став на захист розтоптаних жіночих прав. Мати з дитиною завжди для Шевченка були світлими образами. Він писав:
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
А ідеал матері уявляється таким:
І досі сниться: вийшла з хати
Веселая, сміючись, мати,
Цілує діда і дитя...
Поет вірив у силу і міць народу, його світлий розум, поривання до правди, волі, щастя. У вірші "Сон" Кобзар з великою любов'ю змальовує жінку, яка мріє бачити свого сина "і уродливим, і багатим". Хоче, щоб він працював на своїм полі:
На вольній, бачиться, бо й сам
Уже не панський, а на волі
Та на своїм веселім полі...
Поета глибоко хвилювало минуле нашої України. Він був закоханий у запорозьке козацтво і прагнув викликати в сучасників захоплення ним, бажання скинути з себе рабські пута, відродити громадянську мужність. А за що вони голови складали? До чого прагнули? "За волю святую", — говорить поет. Вона була йому дорогою й жаданою. Найбільше у поета прохань-мрій. Йому хотілось із-за Дніпра святого "хоч крихотку землі", він твердо був переконаний у тому, що "оживе добра слава, слава України".
Рідна Україна ... Безмежна і широкопола, з синьою далиною і зоряними світанками, червоною калиною і вербами снилася вона поету, коли він перебував у засланні. Ця божественна краса надавала наснаги змученому серцю. А як хотілося бачити її вільною та незалежною. Шевченко свято вірив у перемогу народу, скасування самодержавно-кріпосницького ладу, оновлення світу.
У поемі "Кавказ" він пише: "Встане правда! Встане воля!" Людина і природа в поезії Кобзаря — невід'ємні. Скільки світла і любові до життя звучить у вірші "Ісаія. Глава 35". У ньому висловлена віковічна мрія про визволення людини-трудівника, глибока переконаність у тому, що життя народу стане вільним і щасливим. З якою любов'ю він символізує оновлення світу і всенародну волю. "Люде темнії, незрячі" — це поневолені раби. І відбудеться диво:
Незрячі прозрять, а кривиє.
Мов сарна з гаю, помайнують.
Поет малює ідеал нового суспільного ладу Думки Кобзаря були спрямовані у майбутнє:
Оживуть степи, озера,
І не верствовії,
А вольнії, широкії
Скрізь шляхи святії...
Геніальний поет вірив у майбутнє, пророкував його. Вчорашні раби стануть творцями, змінять обличчя рідної землі. А люди "раді та веселі" зійдуться тими шляхами на спільну раду. З його уст звучали слова: "Борітеся — поборете", бо тільки в ''своїй хаті своя правда і сила, і воля". Народ прагнув до правди, добра, духовного розкріпачення. У вірші "Світе ясний! Світе тихий!" Шевченко змальовує оновлене, вільне суспільство, "нову хату", про яку мріяв.
Він вірив у самостійну державу. На жаль, ми так довго не мали її. Поезія Шевченка ще і ще раз переконливо доводила про те, яка прекрасна наша земля, багата українська мова, чудові традиції, звичаї, самобутнє мистецтво.
Кобзар закликав любити цю країну, берегти її, жити в мирі:
Любітеся, брати мої,
Вкраїну любіте.
Нове життя може дати колишнім кріпакам не тільки
волю, а й достаток, заможність. У вірші "І Архімед, і Галілей" "Кобзар змальовує новий лад як царство рівності:
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.
Здійснились мрії великого поета. Україна, яку він так любив, стала незалежною. На повний голос зазву чала рідна мова. Поет писав про стурбовану душу людини, про її боротьбу зі злом, про прагнення до щастя. І люди не забули цього велетня, титана, Прометея.
4.У Чигирині, Лисянці, Лебедині, Умані відбуваються події твору
А «Маруся»
Б «Енеїда»
В «Гайдамаки»
Г «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Д «Чорна рада»
15.Слова Т. Шевченка
Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди,
Поки сонце в небі сяє,
Тебе не забудуть!
викарбовано на пам’ятнику
А Г. Сковороді
Б П. Кулішу
В І. Карпенку-Карому
Г Г. Квітці-Основ’яненку
Д І. Котляревському
16.Історичні події, що відбулися під Ніжином, покладені в основу твору
А «Енеїда»
Б «Маруся»
В «Чорна рада»
Г «Інститутка»
Д «Гайдамаки»
17.«Його мандрівне життя є предметом оповідань і легенд», - сказав Микола Костомаров про
А Пантелеймона Куліша
Б Івана Вишенського
В Тараса Шевченка
Г Григорія Сковороду
Д Івана Котляревського
18.«Сама заробляє собі на прожиття; вірно чекає хлопця, якого кохає; має природний розум, кмітливість; готова
до самопожертви заради матері» — це характеристика
А Лесі(«Чорна рада»)
Б Марусі(«Маруся»)
В Дідони(«Енеїда»)
Г Устини («Інститутка»)
Д Наталки («Наталка Полтавка»)
19.«Нехай знають і наших! Бо є такі люди, що говорять та й пишуть, буцімто з наших ніхто не втне, щоб було
і звичайне, і ніжне, і розумне», - пише автор у передмові до свого твору
А “Маруся”
Б“ Інститутка”
В “Кайдашева сім’я»
Г “Чорна рада ”
Д “Тіні забутих предків”
20.“Всім серцем любіть Україну свою», - закликав читачів
А Павло Тичина
Б Володимир Сосюра
В Андрій Малишко
Г Дмитро Павличко
Д Євген Маланюк
21.Рядки «Ой біжить мала дівчина, / А за нею русалочка: / «Та послухай мене, красна панночко, / Загадаю тобі
три загадочки...», - є в
А календарно-обрядовій пісні
Б соціально-побутовій пісні
В історичній пісні
Г баладі Д думі
22.Заклик «і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» є в творі
А «Катерина»
Б «Гайдамаки»
В «До Основ’яненка»
Г «Ісаія. Глава 35»
Д«І мертвим, і живим...»
23.«Запорожжя споконвіку було серцем українським, на Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не
забувались», — пише автор твору
А «Чорна рада»
Б «Кавказ»
В «Гайдамаки»
Г «Інститутка»
Д «Наталка Полтавка»
24.«Матінко моя ріднесенька! Утінко моя, перепілочко, голубонько!... Не розлучайте мене з моїм Василечком героїня твору
А Івана Котляревського
Б Тараса Шевченка
В Григорія Квітки-Основ’яненка
Г Марка Вовчка Д Лесі Українки
Завдання 25-28 мають на меті встановлення відповідності між рядками. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ,
доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ. По 1 балу
25.Установіть відповідність між жанром і персонажем твору.
Жанр твору
1 роман
2 повість
3 поема
4 драма
Персонаж твору
А Бондаріна
Б Кирило Тур
В Маруся
Г Наталка
Д Дідона
26.Установіть відповідність між цитатами з творів та їхніми назвами.
Цитата з твору
1«Борітеся – поборете, Вам бог помагає! За вас правда, за вас
сила І воля святая! »
2«Кохайтеся ж, чорнобриві, Та не з москалями. »
3«Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою
кров'ю Волю окропіте.»
4«Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не
цурайтесь.»
Назва твору
А «Катерина»
Б «Заповіт»
В «О земле втрачена, явися!..»
Г«І мертвим і живим»
Д «Кавказ»
27.Установіть відповідність між автором і персонажем твору.
Автор твору
1 Іван Котляревський
2Тарас Шевченко
3 Григорій Квітка-Основ’яненко
4Пантелеймон Куліш
Персонаж твору
А Наталка
Б Маруся
В Кирило Тур
Г Дракон Грицько
Д Ярема Галайда
28.Установіть відповідність між присвятою та назвою художнього твору.
Присвята твору
1 «Василю Жуковському»
2«Якову де Бальмену»
3«Т. Шевченку»
4. «Марку Вовчку"
Назва твору
А «Кавказ»
Б «Три зозулі з поклоном»
В «Катерина»
Г «Інститутка»
Д «Сон» («На панщині пшеницю жала»)
29.Порівняльна характеристика Наталки і Марусі.
Нам нужно больше времени для публикации этого ответа лях вибрали? Якою була б ваша програма подальшого розвитку України?