- Та ні, все чудово. Я навчаюсь, знайшла нових друзів, побачила чудові краєвиди... Тільки сумно мені без українських світанків, різноманітних рідних запахів і без рідної мови. Повсюди чується лише французька, бо французи - великі патріоти.
- Але ж французька найгарніша мова у світі! Я би багато віддала, щоб опинитися на твоєму місці.
- Так, французька і справді гарна, але наймелодійнішою і найкращою може бути тільки рідна мова, якою тобі співали колискові і читали казки. Зараз, опинившись в іншій країні я це зрозуміла, і можу зробити лише один виняток: наша солов"їна мова - це скарб. І я страшенно пишаюся тим, що я українка.
Пояснення:
Вийшло не так як я уявляла, але це вже 5 прохання скласти такий діалог)
Твір Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» мене дуже зацікавив. Перші ж прочитані сторінки викликали у мене щирий сміх, адже твір був дуже цікавий, захоплюючий та наповнений колоритом справжнього безтурботного життя дітей. І все це разом справляло враження, наче автор пишучи цей дитячий роман сам був у віці головних героїв твору Павлуші і Яви, настільки щиро були передані усі переживання та емоції головних героїв Всеволодом Нестайком. Усі пригоди, які відбувалися з героями цього твору, я переживала разом з ними, так само відчуваючи радість або сум, переживання або впевненість. Прочитавши цей твір, я дещо змінила свій погляд на життя, багато чого зрозуміла і навчилася багатьом людським цінностям, а саме: щирості у почуттях, відданості у дружбі, а ще не втрачати почуття гумору і пам’ятати , що будь-які проблеми завжди можна вирішити. Тому я раджу читати цей твір не тільки дітям, а й дорослим, бо саме в ньому ви можете знайти те, чого вам не вистачало у житті.
Відповідь:
- Наталю, як там в Франції?
- Непогано, тільки сумую за домом.
- Хіба тобі там погано?
- Та ні, все чудово. Я навчаюсь, знайшла нових друзів, побачила чудові краєвиди... Тільки сумно мені без українських світанків, різноманітних рідних запахів і без рідної мови. Повсюди чується лише французька, бо французи - великі патріоти.
- Але ж французька найгарніша мова у світі! Я би багато віддала, щоб опинитися на твоєму місці.
- Так, французька і справді гарна, але наймелодійнішою і найкращою може бути тільки рідна мова, якою тобі співали колискові і читали казки. Зараз, опинившись в іншій країні я це зрозуміла, і можу зробити лише один виняток: наша солов"їна мова - це скарб. І я страшенно пишаюся тим, що я українка.
Пояснення:
Вийшло не так як я уявляла, але це вже 5 прохання скласти такий діалог)