Скільки разів на нього влаштовували засідки і ставили пастки, скільки кінних загонів розсипалося через нього по неосяжних ординських степах - і все на марне. Вислизав він, як хитрий змій. Прокрадався, неначе вовк. Або перевертень, що приймав будь яку подобу.По-татарському козак - це вільна людина, котрій і сам чорт не брат. Хоче - звіра полює, хоче - візьметься за шаблюку і йде на ногайця.Там же гадюк повно.
- А я їх не боюся, - гордо відказав Грицик. - Ломакою по голові - раз! - і все.Якби це були татари, Швайка ні миті не гаявся б. Навіть звідсіля, не з’являючись їм на очі, можна було б покласти усіхЗагинув батько. Не змогли татари вибити його з хати, то спалили разом з нею.
Закiнчиш iнститут, попрацюєш, щоб у гаманцi завелося, а тодi й женися. Iнакше як жити?
Зможеш' прогодувати, одягнути дружину свою? Женися! А нi-зайцем бiгай по свiту, хоч цiлий вiк бiгай!
Життя — не батько, не мати — подарункiв не робитиме.
Не працює, а їсть-значить, злодiй. Не заробив, а тринькає — злодiй.
Пташка — i та гнiздо в'є, щоб і вiтер не звалив, щоб i дощ не залив, щоб i тепло пташенятам було.
Як заробив, так і їж! Як заробив, так i одягайся.
I жити треба не ябияк, а добре...
Бiльше ми робим — краще державi. Бiльше труда — мiцнiша держава.
Труд людський цiнувати треба, як свiй! Людину цiнувати й себе!
Скільки разів на нього влаштовували засідки і ставили пастки, скільки кінних загонів розсипалося через нього по неосяжних ординських степах - і все на марне. Вислизав він, як хитрий змій. Прокрадався, неначе вовк. Або перевертень, що приймав будь яку подобу.По-татарському козак - це вільна людина, котрій і сам чорт не брат. Хоче - звіра полює, хоче - візьметься за шаблюку і йде на ногайця.Там же гадюк повно.
- А я їх не боюся, - гордо відказав Грицик. - Ломакою по голові - раз! - і все.Якби це були татари, Швайка ні миті не гаявся б. Навіть звідсіля, не з’являючись їм на очі, можна було б покласти усіхЗагинув батько. Не змогли татари вибити його з хати, то спалили разом з нею.