Цей вислів став уже крилатим. Особливо щодо української пісні, бо українців у світі знають як співучий народ. Пісня супроводжує людину все життя: від народження й до самої берізки (так каже моя бабуся). Мама мені співала колискових пісень, а потім, коли я трохи підріс, вона вчила мане гарно говорити і ми з нею разом співали коротенькі дитячі пісеньки, особливо мені подобалася пісенька "Котку, котку рябку, викопай нам грядку".
У піснях народ народ ніби записав усю історію, тому є пісні історичні, є побутові, чумацькі, є обрядові пісні та безліч дитячих пісеньок. А у нас на книжковій полиці стоїть дуже цікава книжка "Історія України в народних піснях", там можна прочитати про все: і про Богдана Хмельницького, і про лицарів, що боронили землю від ворогів, і про героїчну Марусю Богуславку, яка визволила бранців із полону.
Українці — народ жартівливий, тому в збірниках пісень можна знайти безліч жартівливих пісень. І радість, і смуток, і душевні переживання народ вилив у пісню. Тож справді, пісня — душа народу.
піклування і невдячність, про красу, яка не завжди буває гарною. Хлопчик-Зірка не знав слова «дякую». Його краса засліпила йому очі, ріс він гордим, самозакоханим, егоїстичним, невдячним, байдужим, жорстоким, злим. З Нарцисом порівнює його автор. А міф про Нарциса читала нам мама, і нам би не хотілось бути схожими на цю квітку.
добро
, Хлопчик-Зірка звільнив зайченя, що потрапило до пастки. Заєць сказав хлопчику мудрі слова: «Я поставився до тебе так, як ти поставився до мене» і вказав йому дуб, у дуплі якого лежала монета. Ще два рази Заєць допоміг Хлопчику, бо Хлопчик перший його, Зайця в. Всі три монети Хлопчик-Зірка віддав прокаженому, над яким зглянувся, проявив милосердя, хоч знав, яка лиха доля чекає на нього.
І сталося диво: до нього повернулася його краса. Отже, тільки від людини залежить, яким шляхом їй йти, що переможе в її серці – добро, милосердя чи зло і жорстокість. Не робити зла – мало, треба творити добрі справи, і тоді люди подарують тобі свою шану, вдячність і любов.
Цей вислів став уже крилатим. Особливо щодо української пісні, бо українців у світі знають як співучий народ. Пісня супроводжує людину все життя: від народження й до самої берізки (так каже моя бабуся). Мама мені співала колискових пісень, а потім, коли я трохи підріс, вона вчила мане гарно говорити і ми з нею разом співали коротенькі дитячі пісеньки, особливо мені подобалася пісенька "Котку, котку рябку, викопай нам грядку".
У піснях народ народ ніби записав усю історію, тому є пісні історичні, є побутові, чумацькі, є обрядові пісні та безліч дитячих пісеньок. А у нас на книжковій полиці стоїть дуже цікава книжка "Історія України в народних піснях", там можна прочитати про все: і про Богдана Хмельницького, і про лицарів, що боронили землю від ворогів, і про героїчну Марусю Богуславку, яка визволила бранців із полону.
Українці — народ жартівливий, тому в збірниках пісень можна знайти безліч жартівливих пісень. І радість, і смуток, і душевні переживання народ вилив у пісню. Тож справді, пісня — душа народу.
зло
піклування і невдячність, про красу, яка не завжди буває гарною. Хлопчик-Зірка не знав слова «дякую». Його краса засліпила йому очі, ріс він гордим, самозакоханим, егоїстичним, невдячним, байдужим, жорстоким, злим. З Нарцисом порівнює його автор. А міф про Нарциса читала нам мама, і нам би не хотілось бути схожими на цю квітку.
добро
, Хлопчик-Зірка звільнив зайченя, що потрапило до пастки. Заєць сказав хлопчику мудрі слова: «Я поставився до тебе так, як ти поставився до мене» і вказав йому дуб, у дуплі якого лежала монета. Ще два рази Заєць допоміг Хлопчику, бо Хлопчик перший його, Зайця в. Всі три монети Хлопчик-Зірка віддав прокаженому, над яким зглянувся, проявив милосердя, хоч знав, яка лиха доля чекає на нього.
І сталося диво: до нього повернулася його краса. Отже, тільки від людини залежить, яким шляхом їй йти, що переможе в її серці – добро, милосердя чи зло і жорстокість. Не робити зла – мало, треба творити добрі справи, і тоді люди подарують тобі свою шану, вдячність і любов.
Объяснение: