Тема:Місце для дракона помножить В якому місті відбуваються події? а) Люботин; б) Люборин;

2.Хто куняв у кріслі? а) король; б) князь;

3.Як називалася молода князівна? а) Анюта; в) Настасія; б) Віра; г) Надія.

4.Де побачили сліди дракона? а) На березі Дніпра; в) на березі Дунаю; в) Любин; г) Люцин. в) воєвода; г) пустельник. б) Банстриці; г) Бистриці.

5.Скільки років було дракону? а) чотири; в) вісім; б) шість; г) п’ять.

6.З ким товаришував молодий дракон? а) пустельником; в) лицарем; б) дівчиною; г) королем.

7.Де заховався дракон від юрби? а) в лісі; в) в озері; б) в печері; г) в морі.

8.Хто врятував дракона від пожежі? а) пустельник; в) воєвода; б) князь; г) Настасія.

9.Що наказав радник повісити на корчмі? а) наказ; б) оголошення;

10.Що їв люботинський дракон? а) м’ясо птиць; б) траву;

11.Де зібралась лицарська компанія? а) в корчмі; в) в королівстві; в) намальованого дракона; г) прохання. в) людей; г) молодих дівчат. б) на галявині; г) в пустельника.

12.Чого навчив пустельник дракона? а) писати; в) говорити; б) вогнем дихати; г) читати.

Кожна людина наділена уявою. Ще з раннього дитинства уява починає володіти нашими думками. Вона представляє перед нами картини майбутнього й минулого, існуючого та фантазійного. Уява - це ніби пензель, завдяки якому ми можемо намалювати речі та явища, яких ще ніколи не бачили.
І саме завдяки уяві у людини з’являються мрії. Спочатку, вони зовсім прості і легкоздійсненні. Потім людина починає рости і пізнавати світ, розставляти пріоритети та вподобання. А разом з людиною ростуть і її мрії. Вони стають ширшими та конкретнішими. Їх кількість неодмінно зростає. Деякі з цих мрій стають цілями, яких людина прагне досягнути в своєму житті,а інші так і залишаються мріями, через свою нездійсненність.

Крилами, які тримають людину на землі, є чесність і щирість, поривання і вірність у коханні, довіра і щедрість, працьовитість і надія на краще життя, поетичність і мрії, тобто усе, чим сповнене наше життя. А ось існування безкрилої людини, яка не прагне до кращого і не вміє мріяти, залишиться сірим і нецікавим. Саме це й стверджується у поезії «Крига на Одрі», яка побудована на чіткому і короткому вираженні поетичної думки, на протиставленні та переліченні.
Знайомлячись з поезіями Л. Костенко, я й сама замислилася над тим, що ж таке – людські крила. На мій погляд, такі крила є у кожного з нас, і чим доросліше стає людина, тим більше розкриваються її крила, але їх треба відчувати, ними треба вміти користуватися. Та для чого ж людині крила, якщо вона не літає? Крила ці – можливість піднятися якщо не над землею, то духовно. Крила людські – це прагнення та бажання, наполегливість і цілеспрямованість у будь-якій справі. І кожен з нас повинен використовувати крила для самопізнання і самоствердження, для подолання життєвих труднощів і розвитку кращих душевних якостей.