Тема твору Г. Тютюнника “Дивак”
А зображення неймовірної дружби Сашка з Федьком
Б розповідь про ставлення Олеся до природи, власне світосприйняття
В розповідь про жорстоке ставлення Федька до Сашка
Г зображення неймовірної дружби Сашка зі сліпим вовком Сіроманцем.
3. Висловлювання «Він ще малий, головою дістає ледь до клямки. Очі в
нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу
хочуть збагнути увесь світ” – це
А роздум
Б пейзаж
В портрет
Г розповідь
4. Основна думка твору Г. Тютюнника «Сіроманець»-
А уславлення дружби, співчуття та самовіддачі у взаємодії людини з
твариною
Б оспівування краси рідного краю
В засудження жорстокого ставлення людей одне до одного
Г оспівування вільного і творчого життя
5. Сашкові не вдалося потрапити з вовком до клініки Філатова через те,
що(за твором М. Вінграновського «Сіроманець» )
А вони не добралися до Одеси
Б їх не пустили у клініку
В Сашко передумав зустрічатися з лікарем

Г Сіроманець утік назад у село
6. Укажіть героя твору, який говорив :«Я з тобою, я тебе не покину і не
віддам нікому»
А Андрійко (М. Вінграновський «Сіроманець»)
Б Побігайло (М. Вінграновський «Сіроманець»)
В Олесь (Г. Тютюнник «Дивак»)
Г Сашко (М. Вінграновський «Сіроманець»)
ІІ рівень

Завдання на встановлення логічної відповідності( за правильно виконане
завдання – ).
7. Установіть відповідність між героєм твору Г. Тютюнника «Дивак» і
його дієвою ознакою
1Федько Тойкало
2 Олесь
3 дід
4 Матильда Петрівна

А думав(ла) про власний авторитет
Б їв(їла)швидко, винувато витріщав(ла) очі,
плямкав(ла) тихіше, губив(ла) крихти в бороду.
В залишив(ла) урок малювання
Г застерігав (ла) від руху по льоду
Д запропонував(ла) з’їсти подавлений теплий пиріг
із м’ясом

8. Установіть відповідність між героєм твору М. Вінграновського
«Сіроманець» і родом його діяльності
1 Надія Петрівна2 Петро Лях
3 Олександр Степанович
4 баба Маня

А сторожиха
Б мисливець
В льотчик-капітан
Г учитель
Д голова колгоспу

9.Установіть відповідність між героєм творів Г.Тютюнника,
М.Вінграновського та цитатою-характеристикою.
1.Сашко
(«Сіроманець»)

А «..любить зиму. Йому подобається робити перші
протопти в заметах, знімати снігові очіпки з кілків у
тинах…»;

2. Олесь
(«Дивак»)

Б «Втік! Втік! Тепер він прийде до мене неодмінно!»

3.ВасильЧепіжний
(« Сіроманець»)

В «…заховав подарунок під полу, пом’явся… Потім
ударив себе книжками по гузенцю, крикнув: «Гат-тя-
вйо!» — і подався до річки трусити ятері»

4. Федько
Тойкало(«Дивак»)

Г « Тепер, на старість, …осліп. Бурхлива темнота
зацарювала в його очах».
Д «Я своє дарувати «за так» не звик!»

Жадоба до матеріального збагачення завжди призводила до духовного зубожіння. цю аксіому доводили і , і мольер, і багато інших майстрів художнього слова. не лишився осторонь і український драматург іван карпенко-карий. у комедії "сто тисяч" він зобразив характери, які у погоні за грошима забули про основи основ людського буття - моральні принципи. таких героїв у п'єсі двоє: герасим калитка і кум його савка. проте, попри спільну в житті мету - здобуття грошей, - якими різними є ці персонажі! у першу чергу, мотиви для збагачення у кожного з них - різні. першою і центральною фігурою п'єси є багатій герасим калитка. він не знаходить собі місця, прагнучи розширити свої земельні володіння: "тут недоїдаєш, день при дні працюєш, жінка з діжі рук не виймає - і тілько ж всього-на-всього двісті десятин, а то ж, мабуть, і в десять тисяч не вбереш. не спиться мені, не їсться мені" найперше його цікавить матеріальне, а духовне - повністю знецінюється. так, релігійні традиції свого народу він використовує виключно у власних інтересах, спекулюючи поняттями віри. у робітника він забирає половину хлібини, посилаючись на те, що "гріх у неділю снідать". коли жінка збирається їхати до церкви, не дає їй коней, навчає: "люде в київ ходять за чотириста верстов, а ти не хочеш потрудитися для божого дому й шість худобу ганять в празник гріх. блажен чоловік, іже скоти милує". невже калитка насправді такий богомільний? ні, факти з його життя свідчать, що це не так. і думає він у цей момент не про те, щоб вшанувати церковне свято, а про те, що "скотина гроші коштує".            і, звичайно ж, центральна інтрига твору - купівля фальшивих грошей - явище протизаконне, але цього, справжнього гріха, герасим не боїться. коли савка, якого калитка взяв у компаньйони, повертається із міста, успішно розмінявши "фальшиві" купюри, коли сповіщає, що гроші "годяться", герасим розчулено каже: "куме, вашими устами бог говоре".            лицемірство є ще однією виразною рисою цього персонажа. перед своїми друзями він прагне мати вигляд доброго та чесного чоловіка, який дуже любить свою жінку. насправді він поводиться зі своєю дружиною жорстоко. ось що говорить сама параска: "бий, бодай тобі руки посохли! і замолоду з синяків не виходила, бий і на старість! у! харциз - коняку жаліє, а жінку бить збирає" втім, до бійки справа не доходить: як тільки на порозі з'являється копач - герасим цілує параску.            другим, хто прагне здобути гроші будь-якою ціною, є савка - змучений бідністю селянин, який живе у боргах і не знає, як існувати далі. доведений до відчаю, савка згоден продати дияволу власну душу: "пішов би до нього в гості у саме пекло: надокучило отак раз у раз позичати, нехай би дав, іродів син! чи душу йому, луциперові, треба, то нехай би брав, бо без душі, мабуть, легше, як без грошей".            савка розмірковує про те, що, мабуть, сусідський поміщик жолудь має "нечисті гроші", тобто, він вже скористався цією можливістю. але наприкінці цієї ж яви савка робить ще один висновок: "е, куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя". і у цих словах - уся суть конфлікту, тут заховано корінь зла. про людину, яка ставить на перше місце в житті багатство, можна впевнено сказати, що вона продала душу дияволу. під час поділу грошей і калитка, і савка готові вбити один одного. втім, коли справу провалено, коли герасиму не дали накласти на себе руки, савка кається. і його покаяння - це справжнє покаяння людини-християнина: "буде здоров'я - будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіть більше, ніж бог дає". на жаль, з боку калитки покаяння ми не чином, у п'єсі "сто тисяч" іван карпенко-карий утверджує ідею духовності як основи людського життя.

https://www.ukrlib.com.ua/styslo/printit.php?tid=17478

Объяснение:

Розповідь ведеться від імені школяра Клима Джури. Живе він з бабусею, батьки — археологи, котрі поїхали розкопувати руїни єгипетської піраміди. Якось Клим бачить хулігана Сашка Смика — худорлявого розпатланого хлопчика на прізвисько "Кактус". Злякавшись хулігана, Клим тікає і провалюється в люк, де потрапляє до секретної лабораторії так званого ТТБ ("Таємне Товариство Боягузів"). Виявляється, ТТБ давно знає хто він, і хоче випробувати винайдений засіб від страху на Климі.

Клим опиняється на невідомій вулиці, яка приводить до старого будинку із залізною брамою, де перебуває жінка, яку Клим бачив востаннє у секретній лабораторії (вона весь час нагадувала когось Климу). В саду будинку він знайомиться з двома хлопцями Жуком і Зайцем, які чекають його на підготовці до вечірньої операції.

Клим повинен стояти рівно о дев'ятій години вечора біля банку (він знає цей банк, бо там прибиральницею працює його бабуся) і грати жалісливу пісню про байбачка, яку будуть співати Жук і Заєць. Клим починає підозрювати, що Таємне Товариство Боягузів — банда грабіжників, які хочуть викрасти золоті зливки з банку, але все-таки прибуває на площу. Коли цей новий член Таємного Товариства Боягузів виконує своє завдання, до банку, на подив Клима, під'їжджає мотоцикл з двома постатями, які нагадували Климу його батьків, котрі зараз в Єгипті, у пустелі. Несподівано вчиняється вереск, бо пограбували чоловіка. Трійко друзів кидаються геть з місця злочину. Після нападу на банкіра, герої повертаються, Клим думає, що він — учасник пограбування.Герої потрапляють до банку. Жук відкриває прохід через стіну, який приводить до місця, де знаходяться дивні сині жаби. Жук і Заєць говорять, що насправді ці жабоподібні створіння — космічні прибульці, які захопили вже половину світу, а банк — головна їхня база, де вирощують мутантів-перевертнів і посилають на таємні завдання. Окупанти вміють проникати у людську свідомість і заражають людство найстрашнішим вірусом — вірусом страху, а Таємне Товариство Боягузів бореться з цим і шукає протиотруту. Клим вражений почутим, але задумується як побороти прибульців, якщо ТТБ — Таємне Товариство Боягузів? Він дізнається, що найперше вірус вражає хоробрих. А ті, хто звик боятися все життя, мають свої засоби подолання страху.

Наступного ранку Клим знов бачить Кактуса. Цього разу він перемагає, борючись з ним. По дорозі до школи, хлопець натрапляє на прибульця на будівельному майданчику. Але хлопця рятує муха, яка для синьомордих є снодійним, а Клим тікає.

Хлопець ніяк не може зв'язатися з ТТБ та Жуком і Зайцем. Але на до прилітає велетенський метелик із посланням. Клим поспішає до своєї квартири, де не виявляє бабусі. Проте лунає її голос, повідомляючи де знайти ключ від автомобіля, який до в боротьбі із синьомордами. З першим кроком до автомобіля "Запорожця", по вулиці у бік Климового дому їде екскаватор, після чого Клим береться за кермо, і змігши керувати машиною, бачить, що екскаватором керує той самий "синьомордий". Автомобіль сам протистоїть недругу, перевертаючи екскаватор із прибульцем.

Механічний голос (той самий, що керував "Запорожцем" і зустрів Клима із ТТБ) говорить, що це ватажок окупантів, і розказує усі факти захоплення планети синіми жабами з космосу. В пустелю, де Климові батьки досліджують піраміду, рівно о третій годині ночі, прибуває десант хижаків. І ТТБ, і протиотруту від вірусу страху, яким заражено багато мешканців Землі, і "Запорожець" придумала пані Соломія, та її "синьоморді" вистежили й захопили.

Клим опиняється посеред сільської садиби бабусі. Прилітає жовтий метелик, який передав записку, із новими інструкціями: "Третій помідорний кущ ліворуч від паркану". Кущ від'їжджає, а потім відкривається металева порожнина, схожа на дитячу гірку. Хлопець з'їжджає вниз до схованки. На стіні висить сімейна фотографія із тією ж жінкою із секретної лабораторії ТТБ, яка весь час нагадувала когось хлопцеві. Він розуміє — це Климова бабуся, пані Соломія, тільки молода.

У кутку схованки стоїть прилад, який скидається на комп'ютер. Під приладом — скринька, яка містить секрети усіх подій того дня, але відчинити її марно. Клим розуміє, що втратив будь-яку надію на врятування бабусі. Але поклавши руки на скриньку, він, сам того не очікуючи, вмикає комп'ютер. На екрані видно жінку, яка називає Клима онуком. Це пані Соломія, бабуся хлопця, тільки тридцятирічна, з минулого. В минулому вона сконструювала машину, за до якої можна літати у часі й просторі та перемістилась на 30 років уперед, аби подивитись долю своїх нащадків. За до відеозв'язку Соломія передає наступну інструкцію — перенестися до піраміди, куди прямують основні сили загарбників. "Запорожець" насправді є машиною часу, яка й перенесе Клима в час, коли синьомордам ще можна завадити.