Тести Службові Частини Мови: 16.Частки НЕМАЄ в реченні
А Розум за гроші не купиш.
Б Лунають лише пісні солов'їні.
В Тече вода із-за гаю та попід горою.
Г Нехай квітне планета чистотою.
Д Тільки з юних літ мені відкрилась правда.
17.Частки НЕМАЄ в реченні
А Правда таки переможе.
Б Пішов би я в Україну.
В Майже тиждень не було дощу.
Г Я буду крізь сльози сміятись.
Д От де, люди, наша слава.
18.Частки НЕМАЄ в реченні
А Не вмирає душа наша.
Б Зосталася тільки надія одна.
В Ліси наче світилися наскрізь.
Г Скромність - це любов до людей.
Д Живемо ми на одній Землі!
19. Через дефіс треба писати всі частки рядка
А будь/як, отак/то, бозна/скільки
Б все/ж/таки, такий/от, казна/що
В невже/таки, тільки/що, годі/бо
Г ані/хто, як/небудь, казна/чому
Д скажи/по, що/року, будь/чому
20. Через дефіс треба писати всі частки рядка
А будь/хто, якби/то, що/не/день
Б казна/коли, аби/кого, хтозна/що
В чого/небудь, як/то, де/котрий
Г будь/як, що/небудь, зумів/таки
Д от/так, будь/якому, хтозна/як
21. Через дефіс треба писати всі частки рядка
А навряд/чи, тут/таки, казна/де
Б де/коли, правда/бо, будь/чого
В які/ж/бо, колись/то, що/небудь
Г отак/бо, скажи/но, будь/звідки
Д отож/бо, ну/бо, таки/прийшов
22. Правила правопису частки порушено в реченні
А На те й лихо, щоб з тим лихом битись.
Б Отаке то на сім світі роблять людям люди.
В Степаночку, голубчику, чого-бо ти плачеш?
Г Ти б не хотів, щоб день уже скінчився?
Д І знову думать заходивсь про те ж таки, що й вчора.
23. Правила правопису частки порушено в реченні
А А серце таки рветься до кращого життя.
Б О, якби-то листя, листя не жовтіло...
В А він коня поганяє, ніби-то й не бачить.
Г "Що ж то за краса!" - шепотять дівчата.
Д Книжечки мережаю та начиняю-таки віршами.
24. Через дефіс треба писати всі частки рядка
А дарма/що, іди/ко, будь/коли
Б таки/так, тільки/но, будь/як
В все/таки, так/от, аби/що
Г отакий/то, як/небудь, казна/шо
Д хтозна/де, хіба/що, будь/коли
25. Правила правопису частки порушено в реченні
А Щастя не шукають, а таки здобувають.
Б І все-таки нелегко буть собою!
В Я хотіла б людям для підмоги у кожну мить подати голос свій!
Г О якби-то я міг повернути неповторную юність мою.
Д Щей для тебе, дівчино, троянди весни розцвітуть.
Всьо что мог
Объяснение:
Ведмідь – не чесний, несправедливий суддя. Вовки – судові чиновники для яких суд – особиста нажива. Вовки уособлюють образ підлабузників. Лисиця – дрібний, прислужливий чиновник. Саме Лисичка подала бумагу на Вола до суду. Лисичка уособлює образ донощика. Віл – простий трудівник, якого несправедливо засуджують. (Вола засудили за те, що він їв сіно, і овес, і сіль). Волові навіть не дали слово для виправдання, тому що воно було неважливим для суду. Головною метою суду було власне збагачення. Волу винесли вирок – четвертувати. Автор у цьому творі критикує тогочасну несправедливу судову систему. У байці «Ведмежий суд» Гребінка змальовує панський суд у царській Росії, його сваволю і знущання з простих людей, показує безправність простої людини перед цим судом. Образною, невимушеною розповіддю письменник створює типову яскраву картину царського суду. Діставши від Лисиці безглузду “бумагу” судді розпочали ще безглуздіший судовий процес: Давай вони його по-своєму судить Трохи не цілі сутки На суді «Ведмідь сердито став ревіть», «Вовки завили», Волові не дали й слова сказати на своє виправдання. Щоб картина тогочасного суду була повнішою і конкретнішою, автор використовує мову тодішніх судових документів: І так опреділили І приказали записать: «Понеже Віл признався попеластий. Що він їв сіно, сіль, овес і всякі сласті, Так за такі гріхи — його четвертувать…» Образи байки дуже прозорі і зрозумілі: Ведмідь і Вовки-хижаки уособлюють всесильних судових чиновників, які використовують суд для особистої наживи; Лисиця — дрібний прислужник царського суду, ябеда і крутій, що живиться крихтами з панського стола; попеластий Віл — це образ трудящої, сумлінної, покірливої людини, несправедливо засудженої тільки тому, що на ній можна було поживитися хижакам.
. Які риси головних героїв новели «Момент» поєднували їх?
2. Хто такий Семен? Якою контрабандою він займався?
3. Коли оповідач їде з Семеном, яким він себе уявляє і чому?
4. Що символізує образ верб? Для чого автор його використав?
5. Чому здивувався герой коли зустрівся з Панною?
6. Що символізують ластівки й оса?
7. Як змінюється образ оси у творі?
8. Кого ж постійно боялися герої?
9. Які почуття охоплювали їх при зустрічі з ними?
10. Як прийняла героїв природа? Про що це свідчить?
11. Як ви розумієте слова: «Тихо було. Не так тихо, як десь у городі вночі, де мертво спить і камінь, і страждання, і ніч тонко дзвенить у вухах, як кажан вічності. А тихо тишею поля, де йде великий, здоровий, вічний процес народження, де вітрець лащиться і грається з квітками, кібець, як прив’язаний за нитку, часто тріпочеться на однім місці і, ніби вирвавшись, кидається згори в зелений хліб; а в хлібі одбувається якась шамотня, якась боротьба інтересів кузок, черв’ячків, мишей, колосків».
12. Як порівнює оповідач життя людей і життя природи? Як ви це розумієте?