Тестова перевірка знань студентів за темою

«Зачарована Десна» Олександра Довженка»

Тести, що подаються нижче, побудовані так: в одній колонці - проблеми, завдання, питання, назви персонажів, предметів тощо, в ІНШІЙ, навпроти, -- пояснення, відповідні цитати чи стислий переказ якогось епізоду, думки, з приводу, одне слово, відповіді. Кількість пунктів в обох колонках однакова, але розташування відповідей хаотичне. Отже, треба знайти пари, питання - і відповідь на нього.

Тест 1. Зачарований світ малого Сашка.

1. Прагнення робити добро. 1. У човні.

2. Роздуми про приємне і неприємне. 2. Пошанування людей.

3. Бажання пізнати навколишній світ. 3. На сінокосі,

4. Тонке відчуття краси природи. ' 4.У городі.

Тест 2. Роздуми за картиною страшного Божого суду,

1. Батькові чорти наливали в рот гарячу смолу. 1 . За довгий язик.

2. Баба лизала сковороду. 2. Він — чорнокнижник.

3. Діда тримав у руках сам диявол. 3. Щоб не пив горілки і не бив матері.

Тест 3. Визначення світоглядних позицій Довженка - митця.

1. "Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм". 1. Єдність людини (митця) і природи.

2. "Сучасне завжди по дорозі з минулого в майбутнє". 2. Естетичні засади творчості Довженка.

3. "Світ одкривався перед ясними очима перших літ 3. Осмислення вічного життєвого пізнання". закону розвитку людства.

4. "Щасливий я, що <...> не втратив щастя бачити зорі 4. Митець і народ.

навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах".

5. "Жили ми в повній гармонії з силами природи". 5. Великий світ малої дитини.

У "Зачарованій Десні" створено цілий мікрокосмос людського буття. Той невеликий клаптик землі біля Десни - це той земний рай, що його Довженко не бачив більше ніде й ніколи в дорослому житті.

Тест 4. Тварини і птахи у змістовій канві кіноповісті.

1. Ворона. 1. Втілення вірності людині.

2. Пірат. 2. Вчить любити свободу.

3. Коні. 3. Провіщає погоду на косовиці.

4. Лев. 4. Відчувають селянську недолю.

Максим Рильський писав; "Масштаби довженківського мислення були неосяжні. Але був один центр, навколо якого обертаються усі створені Довженком образи і картини. Це — боротьба людини за гармонійне, прекрасне, розумне, одухотворене..." У "Зачарованій Десні" Довженко створює тлу галерею типових народних характерів.

Тест 5. Кому з героїв твору належать наведені авторські характеристики?

1. Батьку. 1. Любив гарну бесіду й добре слово.

2. Діду Семену. 2. Жарт любив, точне, влучне слово.

3. Матері. 3. Без прокльонів не могла прожити дня.

4.Бабі. 4. Любила саджати що-небудь у землю, "щоб

проізростало”.

Тест 6. Доповнити портрети героїв твору.

1. "У нас був дід, схожий на ..." 1. Батько.

2. "Багато бачив я гарних людей, ну такого, 2. Баба, як..., не бачив".

3. "...була маленька й така прудка і очі мала такі 3. Бог. видющі й гострі".

Кіноповість "Зачарована Десна" по праву називають історичним нарисом автобіографічного характеру. Але не тільки. Це ще й повість про історичну долю нації.

Тест 7. Проблематика кіноповісті і відображення її в тексті.

■

1. Культура. 1, Описи косовиці, Десни, городу.

2. Сімейні традиції. 2. Діалог коней.

3. Роль праці в житті українців. 3. Традиції Великодня, Різдва, похорону.

4. Рідна природа. 4. Звичаї в Сашковій родині.

5. Недоля українського села. 5. Розповіді про дядька Самійла, батька, матір.

Тест 8. "Зачарована Десна" як енциклопедія народознавства.

1. "Батько сидів з веслом на кормі... Він почував 1. Похорон. себе Потім співали другі і треті дівки.

Чого тільки не чув 2. Великдень. я про себе".

3. "Обвішані великими торбами... вони співали своїх 3. Різдво моторошних пісень..."

"Зачарована Десна" не має чіткого сюжету з послідовним розвитком подій. Складається вона зі схожих на новели окремих спогадів і нагадує запашний та розкішний букет зібраних на березі Десни квітів.

Тест 9. Доповнити текст у реченнях.

1. "До чого ж гарно й весело було в нашому.

2. "Більш за все дід любив..."

3. "Більш за все в світі любив я..."

1.Музика клепання коси.

2.Город.

2. 3. Сонце.

Тест 10.

1. "Коли б його пустили з він ... би всю 1. Сучасне.

земну кулю".

2. "...завжди на дорозі з минулого в майбутнє". 2. Косар.

3. "Дядько Самійло не був ні професором, ні лікарем, 3. Коса, косити.

ні інженером. Він був..."

У кіноповісті переплелись трагізм і гумор, епічність і ліризм, пісенність і казковість. Мова героїв чітко індивідуалізована і є прекрасним засобом характеристики героїв та відображення їхнього світогляду.

Тест 11. Кому належать речення-звертання?

1. "Мати Божа, Царице Небесна, голубонько моя... 1. Автор.

2. "Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно..." 2. Малий Сашко.

3. "Ой, діду, діду, у нас баба вмерла, їй-богу, правда". 3. Баба.

Тест 12.

1. "А Десна не висохне, тату?" 1. Автор.

2. "Тепер, синку, риба розумніша". 2. Малий Сашко.

3. "Далека красо моя! Щасливий я, що народився

на твоєму березі". 3. Батько.

В історії кожного народу є імена, які він свято береже у своїй пам’яті і з великою любов’ю та повагою передає з покоління в покоління. Є таке ім’я і у нашого народу – Тарас Григорович Шевченко. Велич Кобзаря – у величі всієї України і в особистій долі кожного українця. Цього року ми вшановуємо 203-ю річницю від дня народження генія українського народу Тараса Шевченка, чия безсмертна спадщина – одна з найбільших вершин людства. Вся творчість Великого Кобзаря, якою він полонив серця мільйонів людей, зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини. Силою духу, глибиною віри та непохитною волею до боротьби, впевненістю та рішучістю, із якою він писав свої неперевершені твори були, є і будуть рушійною силою у боротьбі українського народу за волю, справедливість та суверенітет.

Ім’я, яке відоме далеко за межами нашої країни, творчість якого не залишає байдужим нікого. Геній українського народу, Великий Кобзар, чудовий лірик, вражаючий художник, незабутній письменник, незрівняний поет – ось невеликий перелік тих слів, якими сміливо можна охарактеризувати Тараса Григоровича Шевченка. Життєвий і творчий шлях відомого українського митця пронизаний низкою випробувань: переживаннями та втратами, розпачем та радістю, відданістю та спокутою… Проте Тарас Шевченко – це людина, яка завжди боролася за свої переконання, за право носити горде ім’я – українець.

Значення творчості і суспільно-політичної діяльності українського генія важко переоцінити. Шевченко вже за життя став символом української нації, уособленням української національної свідомості, поборником української мови. Незгасиму пам’ять про українського поета увіковічують в пам’ятниках та пам’ятних знаках. В Україні встановлено близько 700 пам’ятників, меморіальних дощок, пам’ятних знаків і 75 – за кордоном у 26 державах. В центральній частині міста Надвірна – на майдані Шевченка височіє пам’ятник Великому Кобзарю, який був свідком всіх подій, які утверджували надвірнянців, як невід’ємну частину Великої Української Нації. На майдані Шевченка проходила Революція Гідності в нашому місті, у підніжжі пам’ятника Великого Тараса звучать молитви за кращу долю нашої держави, проходять заходи по вшануванню загиблих Героїв України.

З плином часу все більше переконуєшся, що поезії нашого Кобзаря — це одкровення, які він висловив на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь українців.Наш великий пророк вже понад 200 років веде свій народ від неволі до волі, веде до справжньої сильної країни. Зараз його слово правди, слово віри допомагає нам у боротьбі за волю України. Ті звертання до волелюбного народу, які звучали понад 150 років назад, стали надзвичайно актуальними для сучасної України.

„Борітеся – поборете!

Вам Бог помагає!», –

За вас правда, за вас слава

І воля святая!”

Ці слова три роки тому були підхоплені мільйонами українців у всьому світі, які піднялися проти нових спроб загнати нащадків Шевченка в ярмо. Вони прогриміли і скликали безліч небайдужих людей різних національностей і віросповідань підтримати наш народ у прагненнях до кращого життя. Пройнялися ними на київському Майдані нескорена Небесна Сотня та тисячі співвітчизників. Вони увійшли в історію початком тривалої боротьби, віддзеркаленням нескореності, мужності і волелюбності нашого народу.

Минають роки, століття, а гострота і сила Шевченкового слова живе. Дух свободи, людської гідності – найвеличніших вселюдських понять – через віки випробувань, пережитих Кобзарем, приходять до українців і додають їм упевненості у власному самоствердженні. Його безмежна любов до українців і України проявлялася в тому, що він навчав і переконував нас про можливість щасливого життя тільки в своїй незалежній державі, адже:

”В своїй хаті своя й правда

І сила, і воля.”

Роль культури античності у нашому житті переоцінити майже неможливо, неможливо так само, як і перелічити все те, чим ми їй зобов'язані: філософія, лірика, театри, міфи, архітектура, епос, початки всіх наук, ідеали, право, бібліотеки, олімпійські ігри... Що не слово — то кожне грецького чи латинського походження, що не явище — то все родом з Еллади чи Риму.

Майже все, що оточує нас і насичує наші дні, так чи інакше, безпосередньо чи видозмінено, мало місце в добу античності, і це недивно, адже вона є колискою Європи (чого варте лише походження назви Європа!). Тільки-но навчившись говорити, ми починаємо вживати вислови, які народились за сотні років до нас і живуть досі: ахіллесова п'ята, олімпійський спокій, ієрихонські труби, танталові муки, сізіфова праця, авгієві конюшні, яблуко розбрату, спартанські умови, гігантські розміри, титанічна боротьба, гомеричний сміх... І потім, у більш дорослому віці, знайомлячись з давньогрецькими міфами, читаючи поеми Гомера, трагедії Есхіла, Софокла, Еврипіда, знаходимо в них відповіді на запитання: хто ж такий був Сізіф, що його спіткала така страшна доля; чому у царя Мідаса вуха віслюка; скільки подвигів вчинив Геракл; чому золоте яблуко із саду Гесперид спричинило таку страшну, кровопролитну війну; що саме значить фраза «Бійтесь данайців, навіть тоді, коли вони підносять подарунки!»

Зі впевненістю можна сказати, що людина, незнайома з давньогрецькими міфами, з іменами богів давньоримського пантеону, поемами Гомера та Вергілія, життєписами Плутарха, творчістю античних ліриків, трагіків, комедіографів, не може претендувати

на звання освіченої, ерудованої особистості, принаймні, на нашому просторі. Тому що європейське мистецтво засіяне, немов нічне безхмарне небо, зорями, прикладами й натяками, посиланнями та алюзіями на образи й сюжети античності. Вся доба Відродження з її геніями та плодами їх творчості пройдуть повз незрозумілими; влучні назви сузір'їв та планет залишаться неоціненими; влучні назви явищ як-то «Едипів комплекс», гермафродитизм та інші будуть порожнім звуком; «Енеїда» Котляревського буде сприйнята просто як банальний жарт, а Герміона буде асоціюватись, у кращому випадку, лише з дівчиною-відмінницею зі школи магії та чарівництва Хогвартс, але аж ніяк ні зі спартанською царівною.

Та все це не про нас, адже ми віддаємо данину великій античній культурі, тій самій, творці якої першими вклонилися досконалості та в кожній своїй справі прагнули сягнути поставленого ідеалу; звернулись до найвищої матерії — до душі; розібрали й вивчили явища природи; шанували жагу розвитку і спрагу знань. Хто не чув імен Сократа, Платона, Солона, Піфагора, Аристотеля, Геродота, Демосфена? Плеяди (між іншим, хто такі плеяди? Правильно, сім доньок Атланта!) геніальних філософів, політиків, митців античності пройшли крізь віки до сьогодення, і всюди залишили дивовижний золотий відбиток своєї епохи, роль культури якої у нашому житті переоцінити майже неможливо, неможливо так само, як і перелічити все те, чим ми їй зобов'язані...