Тестове опитування.
1. Над ліжком Тирлика, де колись спали його батьки, висять:
А) картини; Б) численні фото родичів; В) малюнки Тирлика.
2. Уранці на порозі хлопчик стрічається: А) із сонцем; Б) із бабусею; В) із дідусем.
3. На Тирлика чекає робота:
А) зорати шмат поля; Б) погнати Машку в череду; В) погуляти з Полканом.
4. Любить розпитувати про сни і потім їх тлумачити:
А) баба Любка; Б) баба Химка; В) баба Вустя.
5. Невеликий складний ножик був дорогим для Тирлика тому, що це подарунок:
А) дідуся; Б) дівчинки Люби; В) мамки.
6. Баба Химка пообіцяла подарувати Тирликові: А) ягнятко; Б) козенятко; В) телятко.
7. Ліс на хату Тирлик по у: А) сусіда; Б) дідуся; В) бригадира.
8. Коли Тирлик вітається знехотя, то говорить:
А) «доброго здоров’я»; Б) «здрастуйте»; В) «добридень».
9. Хлопчик не злюбив діда Остапа за те, що:
А) у нього багато бджіл; Б) він характерник: В) дратується з Тирликом.
10. Щоб поміняти ніс діду Остапу, Тирлик скормив медом:
А) Васька; Б) Полкана; В) Котька.
11. Тирлик заліз у хащі, щоб зрізати стовбурець: А) бузини; Б) осики; В) акації.
12. Коли проводжали Тирлика, він: А) плакав; Б) супився, як дідуньо; В) радів, що їд
суспільства не зіставляються за принципом антитези, а уподібнюються за до паралелізму. Дві п’ятирядкові
строфи з обрамленням, епіфорою ключового образу – слова “гримить”, яке утворює шостий рядок, – цементуються в органічну
єдність мажорним настроєм. Провідна тональність поезії значною мірою підсилюється інтонаційно-синтаксичним та ритмічним
ладом, який утворюється градаціями, інверсіями, чотирьохстопним амфібрахієм та окситонним римуванням п’ятого і шостого
рядків: летить - гримить, обновить - гримить.У цьому короткому вірші теж поєдналися два засоби естетичного зображення дійсності. В першій строфі –
ліричне розмірковування над процесами в природі навесні, а в другій звучить політичне пророцтво:
Мабуть, благодатная хвиля надходить...
Мільйони чекають щасливої зміни,
Ті хмари – плідної будущини тіни,
Що людськість, мов красна весна, обновить...
Гримить!
На змісті цієї частини твору позначилися світоглядні переконання І.Франка 80-х рр. Слуховий образ “Гримить” у
другій строфі набирає мастштабного значення як символ очікуваних корінних змін у всій Європі.)))
Провідний мотив вірша "Мені однаково чи буду..." Тараса Шевченка - це відчуття патріотичної відповідальності за батьківщину. У ньому відтворенні почуття громадянської мужності, духовної стійкості і незламності, відданості батьківщині й народові. "Мені однаково чи буду..." - це роздум Тараса Шевченка над важкою долею рідного краю. Автору не страшно, якщо його забудуть, але трагічна доля, яка чекає Україну його хвилює.
«Мені однаково» — вірш Тараса Шевченка, написаний 17-19 травня 1847 у Санкт-Петербурзі і входить до циклу «В казематі».