Тестування за темою «Пісні весняного циклу» 1. Пісні,які співали навесні :
а)купальські
б)гаївки
в)колядки
2.Головні обряди, пов’язані з приходом весни :
а)обряд закликання весни
б)спалювання опудала
в) обряд Маланки
3. Обрядові танці:
а) «Подоляночка»
б) «нова радість стала»
в) «кривий танець»
4. Повторення групи слів, рядків або кількох віршованих рядків –це-
а)рефрен
б) постійні епітети
в) анафора
5. Повторення слів, звуків та словосполучень на початку віршованих рядків це-
а) анафора
б) рефрен
в) пестливі слова
6. Навести приклад анафори
7. Навести приклад рефрену
8. Навести приклад постійних епітетів
9. Сталі означення предметів, явищ - це :
а)рефрен
б) постійні епітети
в) анафора
10. Які символи-образи наявні у веснянках :
а)зозуля, голуб, сокіл
б) Миколай , Меланка
в) русалка, фортуна-дівчина
11. Про що діти запитують весну у веснянці « ой весна, весна – днем красна»?
а) коли вона прийде, і що принесе?
б) коли прилетять пташки?
в) коли настане літо?
12. З яким птахом пов’язували прихід весни?
а)соловей
б) жайворонок
в) сорока
Якось пастушок гнався за козою і провалився в провалля коли він отямився він побачив велике місто і в цьому місті люди будували вежі але вони весь час розвалювалися тому що кожен будував їх на свій лад.
Пастушок підійшов до одного чоловіка і запитався в нього де можна поїсти і що це за місто але йому ніхто не відповів , втрачаючи Надію пастушок пішов далі і зустрів квологоо дідуся який стояв біля напіврозваленої і низької вежі, і тільки дідусь сказав пастушкова що ці люди, це яяни ,що вони не відповідають на питання інших тільки знають своє я
Цей дідусь теж був чужинцем у цій країні. Але покинути її не міг, бо дуже слабкий і не мав сил іти далі. Він не мав сили будувати вежу, тому вона вже зовсім завалилася.
Пастушок сказав дідусю що він охоче йому до вийти з цієї країни тільки щоб йому хтось дав поїсти але дідусь сказав що цим яянам не догодиш. Бо він все найкраще знає і уміє. Без звичайної їжі яяни обходяться, бо харчуються власним „я”. „Я” кожного із жителів країни таке невичерпне, що всі мешканці майже безсмертні. Дідусь запропонував хлопчикові взяти кельму для новоприбулих, та починати будівництво своєї вежі. Але пастушок не хотів стати яянином, тому спитав, як звідси вибратися.
Тоді пастушок взяв немічного дідуся собі на плечі й пішов до найближчої брами. Там вимовив чарівне слово й опинився серед рідних місць та скель. А за спиною в нього був не дід, а мішок із самоцвітами.
Объяснение:
Маруся (Марина Гордіївна) Чурай народилася у Полтавському посаді, в родині урядника Полтавського охочекомонного (добровільний кінний) і козацького полку Гордія Чурая 1625 року. Будинок Гордія Чурая, як розповідають народні легенди, стояв на березі Ворскли, недалеко від того місця, на якому 1650 року було засновано полтавський Хрестовоздвиженський монастир, що зберігся до наших днів.
Усе, що стосується Марусі Чурай, межує з легендою, дуже цікавою, захоплюючою, але, поки що, легендою.
Сам Шаховський, зазначав: “Чорні очі її горіли, як вогонь в кришталевій лампаді, брови чорні, рівненькі; обличчя було біле, як віск, стан високий і прямий, як свічка... Волосся чорне, як смола. Коса аж до колін. А голос... Ах що то за голос був! Такого дзвінкого і солодкого співу не чувано навіть від київських бурсаків.”