Група людей, родичів, які проживають разом, спільно: чоловік і жінка, батьки і діти. Їх об’єднує спільний дім, господарство б життя. В давнину в Україні батьки мали багато дітей — сім Я, сім осіб і це вважалося, що є повна сім’я.
Родина — це ті люди, що знаходяться в родинних стосунках по предках, бабусях і дідусях: тітки, дядьки, їхні діти, племінники, двоюрідні сестри, брати і т. д. Вони родичі — близькі і далекі, але це вже родина. Родина йде корінням у давнину, тому треба вивчати свій рід і знати з якого ти роду-племені. Для цього у родинах складають дерево роду.
Шабля – різновид холодної зброї. Вона має клинок ( довжиною більше 100 см) , хрестовину (гарду) та руків’я. Клинок шаблі викривлений, з лезом на вигнутому боці та обухом на увігнутому, має вістря та хвостову частину для кріплення руків’я. Зразки шабель, які ми бачимо, вказують, що козацькі шаблі були доволі тонкі та легкі, ручку мали оздоблену, піхви прикрашені різьбою.
Отримати шаблю справжній січовик міг лише двома шляхами – у спадок від батька чи діда або здобути в бою. Окремо треба наголосити на особливому значенні шаблі для козака-лицаря. У козацькому середовищі ставилися до шаблі як символу військової звитяги. Козаки повсякчас удосконалювали свою техніку шабельного бою. Шабля завжди посідала визначне місце у свідомості українців, асоціюючись у першу чергу з козаком – захисником Вітчизни. Оспівана великим Кобзарем як невід’ємний супутник українського лицаря, шабля фігурує у величезній кількості українських народних дум, поезій, прислів’їв та приказок.
Объяснение:
Група людей, родичів, які проживають разом, спільно: чоловік і жінка, батьки і діти. Їх об’єднує спільний дім, господарство б життя. В давнину в Україні батьки мали багато дітей — сім Я, сім осіб і це вважалося, що є повна сім’я.
Родина — це ті люди, що знаходяться в родинних стосунках по предках, бабусях і дідусях: тітки, дядьки, їхні діти, племінники, двоюрідні сестри, брати і т. д. Вони родичі — близькі і далекі, але це вже родина. Родина йде корінням у давнину, тому треба вивчати свій рід і знати з якого ти роду-племені. Для цього у родинах складають дерево роду.
Відповідь:
Шабля – різновид холодної зброї. Вона має клинок ( довжиною більше 100 см) , хрестовину (гарду) та руків’я. Клинок шаблі викривлений, з лезом на вигнутому боці та обухом на увігнутому, має вістря та хвостову частину для кріплення руків’я. Зразки шабель, які ми бачимо, вказують, що козацькі шаблі були доволі тонкі та легкі, ручку мали оздоблену, піхви прикрашені різьбою.
Отримати шаблю справжній січовик міг лише двома шляхами – у спадок від батька чи діда або здобути в бою. Окремо треба наголосити на особливому значенні шаблі для козака-лицаря. У козацькому середовищі ставилися до шаблі як символу військової звитяги. Козаки повсякчас удосконалювали свою техніку шабельного бою. Шабля завжди посідала визначне місце у свідомості українців, асоціюючись у першу чергу з козаком – захисником Вітчизни. Оспівана великим Кобзарем як невід’ємний супутник українського лицаря, шабля фігурує у величезній кількості українських народних дум, поезій, прислів’їв та приказок.