ТОТ КТО ОТВЕТИТ НА ВСЕ ЭТИ ВО ПРАВИЛЬНО.

1. Жанр твору В.Дрозда ''Білий кінь Шептало''.

2.Дія у творі ''Білий кінь Шептало'' відбувається за яких часів?

3.Які особливості характеру поведінки має кінь Шептало?

4.Як поводився кінь, щоб не виділятися і порозумітися із конюхом?

5.Хто були предками білого коня?

6.Як вчинив Шептало після втечі?

7.Які проблеми порушено у творі ''Білий кінь Шептало''?

8.Укажіть місце, в якому правив князь (''Місце для дракона'' Ю.Винничука).

9.Над чим працював пустельник?

10.Хто навчив дракона розмовляти по-людськи?

11.Що порадив дракон князю щодо доньки?

12.Який талант проявився у дракона?

13.Хто розповів князеві про дракона?

14.Про що шкодував пустельник?

15.Яка головна ідея повісті-казки Ю.Винничука'' Місце для дракона''?

Іван Якович був переконаний, що «повість історична має вартість, коли її основна ідея зможе заняти сучасних живих людей». Саме для цього й було створено «Захар Беркут». Го­ловна думка повісті проста й вічна: як зберегти, втримати духовну, політичну та економічну свободу — тобто право вірити вте, що відроджує в народі життя; право заводити й відстоюва­ти свій власний, вільний суспільний лад; право на землю і всі плоди власної праці, право на «своє добро» — як кожної люди­ни, так і громади загалом? Що для цього потрібно?
Пошук відповіді на це питання й надихнули нашого геніального пись­менника на написання цієї повісті (Франко в думках пере­носився у прадавні, оповиті загадковим серпанком часи — XIII століття, добу Червоної, Галицько-Волинської або Кар­патської Русі, з насолодою створював образи сильних тілом і насамперед духом людей, що живуть як органічна частина Ве­ликого Прасвіту Природи, що можуть з однаковим завзяттям схопитися в двобої з гігантським ведмедем та з іноземними за­гарбниками — монголами, боронячи свою свободу).

ПісніЖанр: народна соціально-побутова чумацька пісняТема «Ой у степу криниченька»: відтворення картини сумного життя чумаків.Ідея «Ой у степу криниченька»: висловлення співчуття чумакові, якого поховано «у зеленому байраці».Основна думка: непросте мандрівне життя чумаків так чи інакше впливає на стан їх здоров’я і врешті-решт призводить до смерті.Художні засоби «Ой у степу криниченька»Епітет: зелений байрак, сира земля, сиві (воли), чистім (степу), зеленій (муравині), сива (зозуленька); Пестливо-зменшувальні слова - криниченька, доріженьку, чумаченьки, зозуленька;Звертання: «Ой подай, чумаче, та подай, голубе».«Ой рад би я, моя мила..».Повтори: «Ой…», «Умер, умер», «ку-ку».Риторичні оклики: «Ой подай, чумаче, та подай, голубе, та хоч праву руку!»Метафора: «воли… доріженьку чують».Взагалі, чумаки — перші купці, мандрівники, «жива газета». Вони побували не лише в Криму, а у й Європі, в багатьох країнах, сприяли економічним та культурним зв’язкам між державами. У пісні зустрічається фольклорний образ зозулі з її віщуванням.Головний образ — образ чумака, який збирається в далеку дорогу й не знає, як вона закінчиться. Навіть воли тривожаться, відчуваючи мандрівку. Не стало чумака чи від хвороби, чи від тяжкої втоми. Поховали його в чужій стороні. І тільки думки рідних прилинули до нього в образі «сивої зозуленьки», щоб покликати додому, але це неможливоУ пісні використовуються паралелізми («У степу криниченька, з неї вода протікає — …чумак сиві воли пасе Та з криниці напуває»);  Вживаються діалоги, окличні слова, вигуки, звуконаслідування, звертання, повтори.Твір пронизаний сумним настроєм. Пісня викликає жаль і разом з тим захоплення вмінням народу створити незабутню поетичну картину.