Твір Безсмертя і добро,вічність і краса-основа життя людини на землі
(Це тема твору,який ви маєте написати ,базуючись на вивчені твори Нестайка,Стельмаха,Ворониної.
Зміст-від одної сторінки​

На Кам’яному острові Пилип привів їх до Кам’яного острова, де їх зустрів Василь Байлемів. На острові також були хлопці з Воронівки, що нещодавно пішли козакувати та рудий Мацик. Після вечері та розпитів у хлопців що і як там дома вони заснули. Вночі Грицик встав і побачив, що собака пливе на острів і гукнув її до себе, та коли вона підійшла то був здоровезний вовк. Гриць зойкнув. Це був Тишкевич! На крик прибігли козаки і у вовкові впізнали Барвінка, який урятував Мацика і був вовком Швайки. Самі на острові Козаки вирішили зібрати інших козаків, щоб відбити полонених у татар та розїхалися. Швайка залишив Барвінка на до хлопцям. Хлопці перевірили острів та ближче до вечора помітили два човна з трьома людьми. Один з них був Тишкевич. Тишкевич Троє висадились на острові, огледіли його і нікого не знайшли (хлопці з Барвінком сховались). Тишкевич наказав двом іншим нижче та огледіти там острів, а сам залишився. Хлопці тим часом взяли Тишкевича у полон та зв’язали йому руки. Коли ж повернулися ті двоє, сказали їм, що на острові є козаки і передали одного злодія Швайці. Ті не довго думаючи дременули з тих місць. Переказ «Джури козака Швайки» написав Гнатюк О. Допит Повернулися козаки, вони відбили десяток бранців, але Мацик і Швайко пішли проводити бранців. Тож Василь разом з іншими почали допит Тишкевича, той сказав, що його звати Семен і просив його відпустити. Вирішили дочекатися Мацика і Швайку, щоб вони вирішували хто ж він є. Та після вечері його вже не було, він стрибнув на коня і втік. Гонитва Всі схопились на коней та не знали куди скакати. Тут прискакали Мацик і Швайка. Швайка наказав всім тепер забиратися на Зміїний острів, а сам продовжив гонитву за Тишкевичем. За ним поскакали тільки Санько і Грицик. Швайко дізнався, що Тишкевич вже давно слугував як пану так і татарам і постійно здавав козаків. Хоч Вітрик і був найшвидший, але Тишкевич встиг доскочити до стану татар. Санькова врожба Швайка, щоб відволікти татар пускає Вітрика і коней хлопців, самі ж ховаються. Татари переслідують коней, а Іслам-бек з Тишкевичем розмірковують як далі діяти. Тишкевичу дають сотню людей, щоб той розбив козаків на Камяному острові. Татари ловлять коней і починають прочисувати степ у пошуках Швайки і хлопців. Санька подумки наказує татару, що проходе повз них їх не помічати. Татари їдуть, вони врятовані. Двоє серед степу Тишкевич побитий повертався від Іслам-бея. То його так, що козаків не знайшов, а сам у засідку попав і 8 людей втратив. Тут його хотів задушити Дурна Сила, що втік під час переправи, але впізнав Тишкевича і відпустив.  Тишкевич взяв у татар ще двох коней, обдуривши Демка, що Швайка зрадник, а він тут щоб викупити у татар людей пана Кобильського, то тепер Демко винен гроші пану за його викуп і Тишкевичу за коня. Пастух Рашит Вже три доби йшли степом Швайко і хлопці, Санькові було зле, після того як він відвадив татарина. Швайко помітив на пагорбі вершника, то був його друг пастух-татарин Рашит. Пастух дав їм коней, зілля Санькові, щоб підлічити. А Санько бачив сни, як будуть вони з Грицем великими козаками, як посадять Швайку на палю, а вони нічого не зможуть вдіяти. Також друзі дізнаються, що Швайко то є син підстарости Сидірка, а Санька скоріш за все є ворожбит, і Швайко хоче його відвести до діда Кудьми, його теж бачив Санька у сні. В гостях у Вирвизуба Швайко і хлопці прибули до Вирвизуба, котрий розказав, що двоє тут ходили та розказують, що Швайко зрадник. До того ж хтось грабує і вбиває поодиноких козаків. Всі розуміють, що це Тишкевич. Вирвизуб каже, що майже їх спіймали та Тишкевич втік до бея, а другий кремезний десь пропав. Пригоди Дурної Сили  Демко разом з Тишкевичем обходили козаків, що промишляли у плавнях. Першого зустріли Верховодку, який розказав де інші ловлять. Тишкевич ранком пішов з козаком на лови, а коли повернувся, то сказав, що виторгував у нього все хутро, і поїхав з Демко далі. Тишкевич залишав Демка одного, а сам ходив «торгуватися». Коли в них було вже багато здобичі, Тишкевич направився до хлопців Видризуба, а Демкові наказав, якщо він не повернеться до ранку їхати до Сторожевого Дубу біля Воронівки і чекати там. Коли Демко чекав Тишкевича то побачив свого діда і побіг йому на зустріч. Тут він побачив іншого старого у якого дід розпитував про нього. Демко вийшов до діда. Хто ж вивідник? Діди разом з Демком прийшли до коней, де Дурна Сила розповів їм звідки здобич і що це він з Тишкевичем отримав. 

“Не поет, у кого думки

Не літають вільно в світі,

А заплутались навіки

В золотії тонкі сіті…”

Отже, служіння літературі, поневоленому народові Леся Українка розуміла як участь у революційній боротьбі. На той час вона своїм життям, своєю невтомною працею показала, яким повинен бути народний митець. Тому в образі героя “Давньої казки” ми пізнаємо риси характеру самої Лесі Українки. Його шлях до народного поета – це шлях самої письменниці. Він (як і Леся Українка) зрозумів, що в суспільстві боротьба йде протягом віків, ще з того часу, як існують бідні й багаті. І лише тоді, коли ця боротьба скінчиться, “то скінчиться давня казка”…

На мою думку, людина, яка має талант та добре серце, може покращити життя всього народу.