Образ романа "Сто тисяч" це протилежність його батьку Герасиму
Роман - молодий та вродливий парубок
Який не пішов в батька, роботящий, розумний, привітний,але діяльность батька дала про себе знати
Роман навіть згоджується шукати скарб з Бонавентуробєю
Цитати про Романа:
1)Роман про Копача
"наче розумний, а дурний. Тридцять літ шукає кладів і голий став як бубон, бо все на кладах кажуть прокопав... І все він зна - тілько нічого не робе"
2)Розмова Герасима з сином Романом
Роман. А чого ж я, тату, туди поїду?
Герасим. А ось чого: там є дівчата, а вони люде багаті, то ми зашлем до них старостів, так попереду треба, щоб Пузирі побачили тебе, а ти щоб побачив дівчат. А щоб було тобі зручніще поводиться, то ти удаси, ніби приїхав на завод купувать свинку і кнурця…
Роман. Та ви ж самі хотіли, щоб я женився на Мотрі.
Герасим. Тьфу на твої речі, дурноверхий! То я жартував, щоб вона старалась у роботі.
Роман. Гарні жарти: ви жартували, а ми з Мотрею покохались.
Герасим. Чортзна-що балакаєш! Хазяйський син повинен шукать хазяйську дочку з приданим, а не наймичку.
Роман. Мотря така дівка…
Герасим. Мотря не Пузирівна, а Пузирівна не Мотря.
Роман. Та нехай вона вам сказиться, та Пузирівна, я її не знаю.
Герасим. Ой гляди! Може, чого накоїв з Мотрею? Тілько прийдеться платить, то я тебе живого облуплю. Тепер такий світ: сама в’язне, а потім плати.
Роман. Нічого я не зробив худого. І Мотря не з таких – вона дівчина чесна.
Герасим. А грошей у неї багато є?
Роман. Де ж вони у неї візьмуться? Вона і без грошей до душі мені.
Герасим. До душі, та не до кишені.”
3) Розмова Романа з Мотрею
Роман. Тю! Та я їду свиней купувать, ну, а як за одним заходом подивлюся на свиней і на Пузиревих дівчат…
Мотря (крізь сльози). Дивись, дивись, хоч нехай тобі і повилазить… (Штовха його од дверей і виходить.)
Роман (сам). Оце дівка! І я ж, здається, не з послідніх, а мало не впав. Оце робітниця, оце жінка – сама за косарем зв’яже! Та хоч би батько цапа скакав, а я таки женюсь на Мотрі.
Роман. А ви думаєте, що у Пузирів поживитесь грішми? Якраз! Так візьмемо, як наш зять взяв у нас: обіщали п’ять тисяч, а після весілля дали дві пари волів, десяток овець, пару коней, фургона і дві корови.
Герасим. Обіцянка – цяцянка, а дурневі радість.
Роман. Та ще на придачу всі гуртом попобили зятя та й вирядили.
Герасим. А нас хіба не били? Били й нас.
Копач. Цікаво. І зятя били? Я дещо чув, але мало чого люде не набрешуть. Ану, розкажи, будь ласка.
Роман. А як було? Так було: зараз сват Іван зчепився з батьком, щоб давали обіщане придане, а батько одмовили своєю поговоркою: обіцянка – цяцянка… Сват назвав батька мошенником, батько свата за бороду, а він батька; я кинувся оборонять батька, а сват Панас вчепився мені в чуба – саме отут на виску, я почав викручуваться, отак шкура з волоссям витягнулась, а я крутюсь, та до того крутився, поки добрий жмут чуба не зостався у свата Панаса в руках, а таки викрутився.
Роман. Вмішались всі родичі і півдня бились; оце наче й вгамуються, дивись: слово по слову – знов зчепились.. Отаке-то придане; нарешті, батькові два зуби вибили…
1.Туве Янссон народилася у творчій богемный сім’ї 9 серпня 1914 року в Гельсінкі (Фінляндія). Її мати була художницею, ілюстратором книг, і батько – визнаний скульптор. Крім Туве, яка була старшою, в сім’ї підростали ще два сина.
2. Батько мріяв, щоб дочка стала художником, як мама, або скульптором, як він. Рідну домівку вона покинула досить пізно – в 27 років, зберігши тісний зв’язок з домочадцями.
3. Малювати Туве навчилася раніше, ніж ходити. Уже в дитинстві навколишні відзначали її художній дар.
Уже в 10 років Туве ілюструє популярний дитячий журнал «Гарм». У 15 років Туве їде до Швеції, поступивши в коледж мистецтв, потім стажується в художніх школах Франції, Німеччини, Італії, бере участь в міжнародних виставках.
4. У 12 років вона на класній дошці намалювала карикатуру на вчителя, отримавши незадовільно по поведінці.
5. Крім рідної фінської і шведської мови, Туве володіла англійською та французькою, зі словником читала по-німецьки.
6. Перша персональна виставка художниці Туве Янссон відбулася в 1943-му в Гельсінкі. Вона ілюструвала «Хоббіта» Дж. Р. Р. Толкієна, «Алісу в Країні чудес» і «Полювання на Снарка» Льюїса Керролла.
Янссон оформляла фасади будівель, інтер’єри в різних містах країни (наприклад, столичне будівлю мерії прикрашають її фрески).
7. Вперше мумі-троль був намальований на стіні в туалеті як відповідь на філософські вислови брата. Дивне звірятко породила згодом цілу серію зображень в 30-х рр. і не тільки. Як герой коміксів мумі-троль дебютував в 1940-му в журналі «Гарм». Його звали Снорк, і він був худий, з довгим носом і гострими вушками.
Її мумі-тролі стали настільки популярними, що багато виробників стали прикрашати свою продукцію відомими персонажами.
8. Янссон мріяла стати знаменитим художником. Вона багато ілюструвала різноманітні видання. У 40-х роках, коли її мумі-колекція розрослася до цілого будинку, вона спробувала описати їх життя і вже не могла зупинитися.
Згодом Туве шкодувала про те, що, як художнику, їй довелося назавжди залишитися в тіні Мумі-долини. У цій серії 15 книг.
9. Завдяки мумі-тролям Туве Янссон купила власний острів. Кловхарун знаходиться в 80 км від Гельсінкі в Фінській затоці. Тут Туве проводила кілька місяців на рік спочатку з матір’ю, а після її смерті в 1970-м, з Тууліккі.
10. До Другої світової війни і в цей страшний період у творчості Туве переважають політичні карикатури. Її малюнки перейняті відразою до війни і ненавистю до фашизму. Янсон дотримувалася антивоєнних поглядів, але політика її мало цікавила.
11. Особисте життя Туве було дуже бурхливим. В молодості Туве Янссон багато і активно спілкувалася з протилежною статтю, і навіть була один час заручена з журналістом Атос Віртаненом.
Але в 35 років, Янссон усвідомила свою бісексуальність і з тих пір підтримувала близькі стосунки виключно з жінок. У той час в Фінляндії одностатеві відносини вважалися прийнятними, але суспільство до цього ставилося негативно.
З 1956 року постійним партнером Янссон стала художниця Тууліккі Пієтіля (1917-2009). Янссон і Пієтіля прожили разом 45 років.
Довгий час їм вдавалося приховувати свій зв’язок. На запитання журналістів про особисте життя Янссон відповідала, що є принциповим противником інституту шлюбу і не хоче мати дітей за філософським переконанням. Янссон і Пієтіля відкрито розповіли про свої стосунки на прес-конференції в 1993 році.
12. У 1960-і роки Туве Янссон стала мільйонером. Величезні доходи від продажу суміжних прав (театральні постановки, сувенірна продукція з мумі-тролями) швидко зробили її однією з найбагатших жінок в Фінляндії. Однак Туве вела дуже скромний іб життя: користувалася громадським транспортом, сама ходила за покупками в магазин поруч з будинком і особисто відповідала на більшу частину листів від своїх читачів. Влада дуже поважали Янссон.
Її 80-річчя в 1994-му перетворилося в державний захід з феєрверками і святковими ходами. Янссон вшановували як національного героя. За життя вона удостоїлася безлічі нагород.
13. Янссон сконструювала точну копію будиночка мумі-тролів, який був представлений на Міжнародному бієнале в Братиславі в 1979 році. Навесні 1980-го це житло експонувалося в фінському музеї архітектури, а восени осіло, тепер уже назавжди, в Національному музеї Стокгольма
14. Туве Янссон розмалювала першу серію посуду з мумі-тролями для заводу Arabia в 1950-х роках. Сьогодні в кожній фінській сім’ї знайдеться улюблена мумі-кружка або миска.
15. Письменниця не схвалила першої японської анімації мумі-тролів, вважаючи, що герої мультфільму радикально відрізняються від її персонажів. Янссон подала в суд на виробників.
Образ романа "Сто тисяч" це протилежність його батьку Герасиму
Роман - молодий та вродливий парубок
Який не пішов в батька, роботящий, розумний, привітний,але діяльность батька дала про себе знати
Роман навіть згоджується шукати скарб з Бонавентуробєю
Цитати про Романа:
1)Роман про Копача
"наче розумний, а дурний. Тридцять літ шукає кладів і голий став як бубон, бо все на кладах кажуть прокопав... І все він зна - тілько нічого не робе"
2)Розмова Герасима з сином Романом
Роман. А чого ж я, тату, туди поїду?
Герасим. А ось чого: там є дівчата, а вони люде багаті, то ми зашлем до них старостів, так попереду треба, щоб Пузирі побачили тебе, а ти щоб побачив дівчат. А щоб було тобі зручніще поводиться, то ти удаси, ніби приїхав на завод купувать свинку і кнурця…
Роман. Та ви ж самі хотіли, щоб я женився на Мотрі.
Герасим. Тьфу на твої речі, дурноверхий! То я жартував, щоб вона старалась у роботі.
Роман. Гарні жарти: ви жартували, а ми з Мотрею покохались.
Герасим. Чортзна-що балакаєш! Хазяйський син повинен шукать хазяйську дочку з приданим, а не наймичку.
Роман. Мотря така дівка…
Герасим. Мотря не Пузирівна, а Пузирівна не Мотря.
Роман. Та нехай вона вам сказиться, та Пузирівна, я її не знаю.
Герасим. Ой гляди! Може, чого накоїв з Мотрею? Тілько прийдеться платить, то я тебе живого облуплю. Тепер такий світ: сама в’язне, а потім плати.
Роман. Нічого я не зробив худого. І Мотря не з таких – вона дівчина чесна.
Герасим. А грошей у неї багато є?
Роман. Де ж вони у неї візьмуться? Вона і без грошей до душі мені.
Герасим. До душі, та не до кишені.”
3) Розмова Романа з Мотрею
Роман. Тю! Та я їду свиней купувать, ну, а як за одним заходом подивлюся на свиней і на Пузиревих дівчат…
Мотря (крізь сльози). Дивись, дивись, хоч нехай тобі і повилазить… (Штовха його од дверей і виходить.)
Роман (сам). Оце дівка! І я ж, здається, не з послідніх, а мало не впав. Оце робітниця, оце жінка – сама за косарем зв’яже! Та хоч би батько цапа скакав, а я таки женюсь на Мотрі.
Роман. А ви думаєте, що у Пузирів поживитесь грішми? Якраз! Так візьмемо, як наш зять взяв у нас: обіщали п’ять тисяч, а після весілля дали дві пари волів, десяток овець, пару коней, фургона і дві корови.
Герасим. Обіцянка – цяцянка, а дурневі радість.
Роман. Та ще на придачу всі гуртом попобили зятя та й вирядили.
Герасим. А нас хіба не били? Били й нас.
Копач. Цікаво. І зятя били? Я дещо чув, але мало чого люде не набрешуть. Ану, розкажи, будь ласка.
Роман. А як було? Так було: зараз сват Іван зчепився з батьком, щоб давали обіщане придане, а батько одмовили своєю поговоркою: обіцянка – цяцянка… Сват назвав батька мошенником, батько свата за бороду, а він батька; я кинувся оборонять батька, а сват Панас вчепився мені в чуба – саме отут на виску, я почав викручуваться, отак шкура з волоссям витягнулась, а я крутюсь, та до того крутився, поки добрий жмут чуба не зостався у свата Панаса в руках, а таки викрутився.
Роман. Вмішались всі родичі і півдня бились; оце наче й вгамуються, дивись: слово по слову – знов зчепились.. Отаке-то придане; нарешті, батькові два зуби вибили…
1.Туве Янссон народилася у творчій богемный сім’ї 9 серпня 1914 року в Гельсінкі (Фінляндія). Її мати була художницею, ілюстратором книг, і батько – визнаний скульптор. Крім Туве, яка була старшою, в сім’ї підростали ще два сина.
2. Батько мріяв, щоб дочка стала художником, як мама, або скульптором, як він. Рідну домівку вона покинула досить пізно – в 27 років, зберігши тісний зв’язок з домочадцями.
3. Малювати Туве навчилася раніше, ніж ходити. Уже в дитинстві навколишні відзначали її художній дар.
Уже в 10 років Туве ілюструє популярний дитячий журнал «Гарм». У 15 років Туве їде до Швеції, поступивши в коледж мистецтв, потім стажується в художніх школах Франції, Німеччини, Італії, бере участь в міжнародних виставках.
4. У 12 років вона на класній дошці намалювала карикатуру на вчителя, отримавши незадовільно по поведінці.
5. Крім рідної фінської і шведської мови, Туве володіла англійською та французькою, зі словником читала по-німецьки.
6. Перша персональна виставка художниці Туве Янссон відбулася в 1943-му в Гельсінкі. Вона ілюструвала «Хоббіта» Дж. Р. Р. Толкієна, «Алісу в Країні чудес» і «Полювання на Снарка» Льюїса Керролла.
Янссон оформляла фасади будівель, інтер’єри в різних містах країни (наприклад, столичне будівлю мерії прикрашають її фрески).
7. Вперше мумі-троль був намальований на стіні в туалеті як відповідь на філософські вислови брата. Дивне звірятко породила згодом цілу серію зображень в 30-х рр. і не тільки. Як герой коміксів мумі-троль дебютував в 1940-му в журналі «Гарм». Його звали Снорк, і він був худий, з довгим носом і гострими вушками.
Її мумі-тролі стали настільки популярними, що багато виробників стали прикрашати свою продукцію відомими персонажами.
8. Янссон мріяла стати знаменитим художником. Вона багато ілюструвала різноманітні видання. У 40-х роках, коли її мумі-колекція розрослася до цілого будинку, вона спробувала описати їх життя і вже не могла зупинитися.
Згодом Туве шкодувала про те, що, як художнику, їй довелося назавжди залишитися в тіні Мумі-долини. У цій серії 15 книг.
9. Завдяки мумі-тролям Туве Янссон купила власний острів. Кловхарун знаходиться в 80 км від Гельсінкі в Фінській затоці. Тут Туве проводила кілька місяців на рік спочатку з матір’ю, а після її смерті в 1970-м, з Тууліккі.
10. До Другої світової війни і в цей страшний період у творчості Туве переважають політичні карикатури. Її малюнки перейняті відразою до війни і ненавистю до фашизму. Янсон дотримувалася антивоєнних поглядів, але політика її мало цікавила.
11. Особисте життя Туве було дуже бурхливим. В молодості Туве Янссон багато і активно спілкувалася з протилежною статтю, і навіть була один час заручена з журналістом Атос Віртаненом.
Але в 35 років, Янссон усвідомила свою бісексуальність і з тих пір підтримувала близькі стосунки виключно з жінок. У той час в Фінляндії одностатеві відносини вважалися прийнятними, але суспільство до цього ставилося негативно.
З 1956 року постійним партнером Янссон стала художниця Тууліккі Пієтіля (1917-2009). Янссон і Пієтіля прожили разом 45 років.
Довгий час їм вдавалося приховувати свій зв’язок. На запитання журналістів про особисте життя Янссон відповідала, що є принциповим противником інституту шлюбу і не хоче мати дітей за філософським переконанням. Янссон і Пієтіля відкрито розповіли про свої стосунки на прес-конференції в 1993 році.
12. У 1960-і роки Туве Янссон стала мільйонером. Величезні доходи від продажу суміжних прав (театральні постановки, сувенірна продукція з мумі-тролями) швидко зробили її однією з найбагатших жінок в Фінляндії. Однак Туве вела дуже скромний іб життя: користувалася громадським транспортом, сама ходила за покупками в магазин поруч з будинком і особисто відповідала на більшу частину листів від своїх читачів. Влада дуже поважали Янссон.
Її 80-річчя в 1994-му перетворилося в державний захід з феєрверками і святковими ходами. Янссон вшановували як національного героя. За життя вона удостоїлася безлічі нагород.
13. Янссон сконструювала точну копію будиночка мумі-тролів, який був представлений на Міжнародному бієнале в Братиславі в 1979 році. Навесні 1980-го це житло експонувалося в фінському музеї архітектури, а восени осіло, тепер уже назавжди, в Національному музеї Стокгольма
14. Туве Янссон розмалювала першу серію посуду з мумі-тролями для заводу Arabia в 1950-х роках. Сьогодні в кожній фінській сім’ї знайдеться улюблена мумі-кружка або миска.
15. Письменниця не схвалила першої японської анімації мумі-тролів, вважаючи, що герої мультфільму радикально відрізняються від її персонажів. Янссон подала в суд на виробників.