Головна думка: навіть якщо ти однин і в небезпеці, то все одно маєш духовні крила, які врятують, коли крижина почне тонути.
Ідея: возвеличення любові до рідного краю, до всього, що з ним пов’язано, перебуваючи далеко за його межами.
Художні засоби:
Епітети:біла, стара свита; темна, широка Одра; тонка, майже прозора крижина.
Метафори: В цьому році зима не вдягала білої свити//Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.//Пошукала, поплакала..//Бідувала в старій із торішніх зів"ялих трав.
Риторичне запитання: Що ж робити? Нащо крилатим ґрунт під ногами?
Сто друзів — це мало, один ворог — це багато
Над шкурою дрижати — людиною не жити
Справді, добре сміється той, хто сміється останнім
Тіло в золоті,а душа в болоті(коли жадібний і жорстокий односелець Михайлика не дав шматка хліба жебрачці та її хлопчику).
Біль душі – найстрашніший біль
Життя має свою дорогу (смерть дідуся Дем’яна та перше потрясіння Михайлика
Зоря іде – долю веде.
Коли неспокійна совість, то нічим її не обманеш.
Правда завжди випливе (з кишені Михайлика разом із щавлем випало дві насінини).
Тема: образ людини, відштовхнутої суспільством
Головна думка: навіть якщо ти однин і в небезпеці, то все одно маєш духовні крила, які врятують, коли крижина почне тонути.
Ідея: возвеличення любові до рідного краю, до всього, що з ним пов’язано, перебуваючи далеко за його межами.
Художні засоби:
Епітети:біла, стара свита; темна, широка Одра; тонка, майже прозора крижина.
Метафори: В цьому році зима не вдягала білої свити//Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.//Пошукала, поплакала..//Бідувала в старій із торішніх зів"ялих трав.
Риторичне запитання: Що ж робити? Нащо крилатим ґрунт під ногами?