Твір:Характеристика Василя (із повісті Марусуя)
Використовуючи порівняння з побутом та природою

«Модри Камень» Олесь Гончар сюжет Виконуючи завдання в тилу ворога, розвідник був поранений, це сталося у містечку Модри Камень. Його рятувала словацька дівчина Тереза. Між молодими людьми зародилось чисте палке кохання, яке не мало продовження, бо Терезу було вбито поліцаями за переховування радянського воїна, коли в неї знайшли закривавлені бинти. А солдату вдалося врятуватися. Коли розвідник повернувся після звільнення Модри Каменя — Терези вже не було. Але кохання продовжує жити у пам’яті солдата, в його мріях, у яких він розмовляє з Терезою, як із живою: «Померкло, стерлося все. Навіть те, що звуть незабутнім першим коханням. Чому ж ця випадкова зустріч, єдиний погляд, єдина ява у великій драмі війни, чому вона не меркне і, відчуваю, ніколи не померкне? Ти – як жива. Бо далекі Рудні гори скрізь ідуть за мною, ближчають з кожним днем, щодалі ширше розгортаючись у своїй трагічній чарівності. Ти виходиш на дерев’яний різьблений ґанок у білій легкій сукні з чорною пов’язкою на рукаві і дивишся вниз, за Модри Камень, де колись, пролягала наша оборона. Тепер скрізь уже поросла буйна трава».
Джерело: https://dovidka.biz.ua/modri-kamen-olest-gonchar/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

А справді, кому й що доведеш? Тільки собі гірше зробиш. Краще вже й подалі прикидатися сіреньким та поківненьким.

До того ж краще тягти, не очікуючи на батіг, ніж ковтати принизливе підстьобування.

Цілісінький день, до темряви, ходити по колу, топтати власні сліди - в цім було щось принизливе.

Супроти вітру довго не пробіжиш, і розумніше до часу прикинуться скореним, лишившист у душі вільним, аніж бути скореним насправжки.

Взагалі він ніколи не розумів обмеженості деяких коней, котрі прагнуть на кожнім кроці суперечити, огризатися, показувати свій характер. Ніби цим чогось досягне, крім батога.