Объяснен«Винахідниця, яка створила машину часу й приготувала протиотруту від вірусу страху». (Бабуся Клима.)
«…засмага на їхніх обличчях була така густа, що вони стали схожими на кочівників пустелі — берберів». (Тато й мама.)
«…Одного дня звичайнісінький хлопець, життя якого досі було похмурим і буденним, захворів». (Клим Джура.)
«…Один із хлопців — кругловидий, зі смішними, довгими, мов у зайця передніми зубами. А другий, чорнявий, з чорними як смола очима й густими насупленими бровами». (Жук і Заєць.)
«…У великому басейні, встеленому водоростями й лататтям, у зручних кріслах сиділи дивовижні створіння». (Синьоморди.)
«Він завжди понад усе любив гроші і владу. Після літніх канікул він не вилазив із салону ігрових автоматів — програвав щодня купу грошей…» (Сашко Смик).
…пані Соломія, як її називають учні й прихильники, змогла поєднати чудодійні сили наших пращурів із найсучаснішими науковими здобутками. І замаскувала свій універсальний прилад у старому “Запорожці”»
Пейзаж Досить оригінальні у Винниченка картини природи. Здебільшого описи природи в оповіданні подаються відповідно до душевного стану героїв.
Пейзаж — не просто тло, а теж діючий персонаж, який перебуває в цілковитій залежності від настроїв людини. Письменника не цікавить естетична роль пейзажу, для нього важливими є лише емоції, які викликає цей опис. — Зачитати і проаналізувати картину весняної повені з оповідання.
Порівняння «Наче біс який сидів у хлопцеві», «щоки, ніби оловом налиті», «як Соловей-Розбійник», «ворота, ніби скринька», «камінь, а не дитина», «дощ такими потоками, наче там тисячі Федьків», «лід, як вимочений цукор», «немов не чув», «наче твій тато, став пузатий Федько», «стриба, як кішка», «як крізь сон бачив», «шматки лізли на неї, немов збиралися розчавити живе створіння», «крижини лізли одна на одну, чисто було схоже на те, як женуть великій гуркіт волів», «стрибнув, наче пробуючи його».
Мова твору Притаманні: лаконізм, стислість, скупість, динамічність і «нещадність», «образно-уривчасте» речення і драматичні діалоги з повторами, вигуками, уривками фраз. Використання діалектизмів, русизмів, жаргонізмів сприяло повнішому і правдивому змалюванню епохи.
НЕ знаю правильно или нет не поняла вопрос
Объяснен«Винахідниця, яка створила машину часу й приготувала протиотруту від вірусу страху». (Бабуся Клима.)
«…засмага на їхніх обличчях була така густа, що вони стали схожими на кочівників пустелі — берберів». (Тато й мама.)
«…Одного дня звичайнісінький хлопець, життя якого досі було похмурим і буденним, захворів». (Клим Джура.)
«…Один із хлопців — кругловидий, зі смішними, довгими, мов у зайця передніми зубами. А другий, чорнявий, з чорними як смола очима й густими насупленими бровами». (Жук і Заєць.)
«…У великому басейні, встеленому водоростями й лататтям, у зручних кріслах сиділи дивовижні створіння». (Синьоморди.)
«Він завжди понад усе любив гроші і владу. Після літніх канікул він не вилазив із салону ігрових автоматів — програвав щодня купу грошей…» (Сашко Смик).
…пані Соломія, як її називають учні й прихильники, змогла поєднати чудодійні сили наших пращурів із найсучаснішими науковими здобутками. І замаскувала свій універсальний прилад у старому “Запорожці”»
:
Художні Засоби
Объяснение:
Пейзаж Досить оригінальні у Винниченка картини природи. Здебільшого описи природи в оповіданні подаються відповідно до душевного стану героїв.
Пейзаж — не просто тло, а теж діючий персонаж, який перебуває в цілковитій залежності від настроїв людини. Письменника не цікавить естетична роль пейзажу, для нього важливими є лише емоції, які викликає цей опис. — Зачитати і проаналізувати картину весняної повені з оповідання.
Порівняння «Наче біс який сидів у хлопцеві», «щоки, ніби оловом налиті», «як Соловей-Розбійник», «ворота, ніби скринька», «камінь, а не дитина», «дощ такими потоками, наче там тисячі Федьків», «лід, як вимочений цукор», «немов не чув», «наче твій тато, став пузатий Федько», «стриба, як кішка», «як крізь сон бачив», «шматки лізли на неї, немов збиралися розчавити живе створіння», «крижини лізли одна на одну, чисто було схоже на те, як женуть великій гуркіт волів», «стрибнув, наче пробуючи його».
Метафора «сонце хитро виглядає з-за парового млина», «паперовий змій кокетує й хитає головою», «соромливо посміхається своїми невеликими синіми очима Толя», «дощ січе»; «грім тріщить», «парує земля», «лід тріщав, лускався», «крига йде».
Мова твору Притаманні: лаконізм, стислість, скупість, динамічність і «нещадність», «образно-уривчасте» речення і драматичні діалоги з повторами, вигуками, уривками фраз. Використання діалектизмів, русизмів, жаргонізмів сприяло повнішому і правдивому змалюванню епохи.