У творі "Сто тисяч" розкрито багато проблематик, які пов'язані з грішми. Головний герой - Герасим Калитка та його кум Савка, дуже прагнули збагатіти та поповнити свої статки, щоб показати іншим, які вони багаті. Саме через це породжується бездуховність у головного героя. У людини покладено два початки: матеріальність та духовність. Герасим бачив перед собою тільки матеріальність, забезпеченість у житті, одним словом - гроші. Через це він навіть забув про мораль, духовність, зневажав свою жінку. Він тільки і робив, що шукав б стати багатшим. Калитка повністю став цинічним, егоїстичним, нездатним до співчуття.
Він пішов на злочин, щоб стати більш матеріально забезпеченим, що зіграло із ним злий жарт - замість "ста тисяч справжніх купюр", він отримав сто тисяч білих паперців. Та й навіть ця "помста" не повертає до Герасима його духовність, яку він викинув із свого життя, як непотріб. У кінці твору він говорить: "Краще смерть, нiж така потеря", що й ставить крапку про моральні цінності головного героя.
У творі "Сто тисяч" розкрито багато проблематик, які пов'язані з грішми. Головний герой - Герасим Калитка та його кум Савка, дуже прагнули збагатіти та поповнити свої статки, щоб показати іншим, які вони багаті. Саме через це породжується бездуховність у головного героя. У людини покладено два початки: матеріальність та духовність. Герасим бачив перед собою тільки матеріальність, забезпеченість у житті, одним словом - гроші. Через це він навіть забув про мораль, духовність, зневажав свою жінку. Він тільки і робив, що шукав б стати багатшим. Калитка повністю став цинічним, егоїстичним, нездатним до співчуття.
Він пішов на злочин, щоб стати більш матеріально забезпеченим, що зіграло із ним злий жарт - замість "ста тисяч справжніх купюр", він отримав сто тисяч білих паперців. Та й навіть ця "помста" не повертає до Герасима його духовність, яку він викинув із свого життя, як непотріб. У кінці твору він говорить: "Краще смерть, нiж така потеря", що й ставить крапку про моральні цінності головного героя.