Любити ближнього — як складно і як просто. Не з примусу, не з шани чи за щось. Прийти до нього в дім приємним, добрим гостем І запитати: «Як тобі жилось?»
І просто посміхнутись. Просто дати руку. Не треба жертви — крихітку тепла. Любити ближнього — ділити разом муку, Яка у серці раптом проросла.
Любити ближнього — сказать йому про Бога, Що Він один — любов понад усе, Що наші всі проблеми, весь тягар, тривоги Він на Собі з любов’ю понесе.
Коли впаде — спіши його підняти, І мимо не проходь, не кидай так. Не заздр йому, коли він ходить в шатах, А ти супроти нього, як бідняк.
Любити ближнього — це бачити хороше І разом все погане забувать, Любить без вигоди, коли останні гроші Комусь потрібно, мов собі, віддать.
Зумій чужу біду узять на власні плечі. Байдужість вся із серця хай спливе. Бо у душі твоїй не має порожнечі: Як не любов, то ненависть живе.
Нехай любов твою не знищить голос вражий, Бо ненависть не варта і гроша. І не тому люби, що Слово Боже каже, Люби тому, що каже так душа.
Любити ближнього — як складно і як просто.
Не з примусу, не з шани чи за щось.
Прийти до нього в дім приємним, добрим гостем
І запитати: «Як тобі жилось?»
І просто посміхнутись. Просто дати руку.
Не треба жертви — крихітку тепла.
Любити ближнього — ділити разом муку,
Яка у серці раптом проросла.
Любити ближнього — сказать йому про Бога,
Що Він один — любов понад усе,
Що наші всі проблеми, весь тягар, тривоги
Він на Собі з любов’ю понесе.
Коли впаде — спіши його підняти,
І мимо не проходь, не кидай так.
Не заздр йому, коли він ходить в шатах,
А ти супроти нього, як бідняк.
Любити ближнього — це бачити хороше
І разом все погане забувать,
Любить без вигоди, коли останні гроші
Комусь потрібно, мов собі, віддать.
Зумій чужу біду узять на власні плечі.
Байдужість вся із серця хай спливе.
Бо у душі твоїй не має порожнечі:
Як не любов, то ненависть живе.
Нехай любов твою не знищить голос вражий,
Бо ненависть не варта і гроша.
І не тому люби, що Слово Боже каже,
Люби тому, що каже так душа.