Қазақ халқының қалыптасуы да өзге халықтар сияқты ұзақ уақытты қамтиды. Оның алғашқы кезенің сонау арийлер мен турлар заманынан бастаған дұрыс сияқты, Себебі, тарих сабақтастығында байланысты тайпалардың пайда болып, оның біртіндеп дамуына , тайпалық одаққа, одан халыққа дейінгі дәрежеге жеткендігі белгілі. Дамуды жүйелей келе андрондық кезеңнен бастап сақ сармат дәуірі аралығын алған жағдайдың өзіңде бұл аралықта қыруар өзгерістердің болғаны байқалады. Тайпалардың орналасуы, олардың жайылымдық аймақ үшін соғыстары, олардың орнының ауысуына әкелді. Бірақ ол ауысу сол белгілі аймақта өтті.
Ежелгі қазақ даласындағы қоғамдық маңызы бар оқиғалар ол тайпаларды нәсілдік, әрі антропологиялық өзгеріске түсірді. Арийлер мен тур тайпаларынан, одан былай қалыптасқан сақ тайпалық одағынан кейбр зерттеуші ғалымдар нәсілі жағынан европоидтарға, ал тілін үнді ирандық топқа жатқызады.
«Іщітє і обрящете! Сьогодні нема, завтра нема, післязавтра — мільйон!».
«Ох, земелько, свята земелько, Божа ти дочечко… Як радісно тебе згрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку. Легко по власній землі ходить. Глянеш оком навколо — все твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші…».
«Блажен чоловік, іже скоти милує».
«Тілько коти в таку пору сидять у хаті на печі, а робітники та собаки надворі повинні буть»
Обіцянка — цяцянка, а дурневі — радість.
Хоч голий, та веселий.
Поживишся скибкою, як собака мухою.
Що не кажи, а у нього є зайці в голові.
«Бери і в свого, і в чужого»;
«лупи та дай»;
«гріх у неділю снідать»;
«худобу ганять в празник гріх»;
«… а на свої не будуть пить. Від своєї, кажуть, у грудях пухне».
«Така з’їжа, така з’їжа, що й сказать не можна! Повірте: з млина привезуть пуд тридцять борошна, не спієш оглянуться — вже зїли. Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають…». «Мене вже ці думки зовсім ізсушили… До того додумаєшся, що іноді здається, наче хто вхопив тебе за ноги і крутить кругом себе! А вони до того байдужі, тілько й думають: їсти і спать — і жеруть, і жеруть, як з немочі, а сплять, як мертві».
«Вони надолужать: то змиваннячком, то взуваннячком».
Ежелгі қазақ даласындағы қоғамдық маңызы бар оқиғалар ол тайпаларды нәсілдік, әрі антропологиялық өзгеріске түсірді. Арийлер мен тур тайпаларынан, одан былай қалыптасқан сақ тайпалық одағынан кейбр зерттеуші ғалымдар нәсілі жағынан европоидтарға, ал тілін үнді ирандық топқа жатқызады.
«Іщітє і обрящете! Сьогодні нема, завтра нема, післязавтра — мільйон!».
«Ох, земелько, свята земелько, Божа ти дочечко… Як радісно тебе згрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку. Легко по власній землі ходить. Глянеш оком навколо — все твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші…».
«Блажен чоловік, іже скоти милує».
«Тілько коти в таку пору сидять у хаті на печі, а робітники та собаки надворі повинні буть»
Обіцянка — цяцянка, а дурневі — радість.
Хоч голий, та веселий.
Поживишся скибкою, як собака мухою.
Що не кажи, а у нього є зайці в голові.
«Бери і в свого, і в чужого»;
«лупи та дай»;
«гріх у неділю снідать»;
«худобу ганять в празник гріх»;
«… а на свої не будуть пить. Від своєї, кажуть, у грудях пухне».
«Така з’їжа, така з’їжа, що й сказать не можна! Повірте: з млина привезуть пуд тридцять борошна, не спієш оглянуться — вже зїли. Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають…». «Мене вже ці думки зовсім ізсушили… До того додумаєшся, що іноді здається, наче хто вхопив тебе за ноги і крутить кругом себе! А вони до того байдужі, тілько й думають: їсти і спать — і жеруть, і жеруть, як з немочі, а сплять, як мертві».
«Вони надолужать: то змиваннячком, то взуваннячком».
«3 приобрєтєнієм, а через чево, єжелі удастся».
Объяснение: