Не маю жодного сумніву в тому, що комфортніше й зручніше почуваються негативні. Життя позитивних сповнене турботами про інших, моральними принципами, і це дуже часто вносить дискомфорт у їх існування.
Моя позиція пояснюється тим, що негативні позбавлені мук совісті, співчуття, критичного ставлення до себе. Вони живуть власними інтересами й не переймаються тим, що відбувається поряд. Наприклад, дуже знайома картина: на стоянці для інвалідів припаркований розкішний автомобіль цілком здорового молодика. Йому тут зручно, він не перймається питанням, як тепер бути калясочнику, який не може вибратися зі своєї машини. Позитивний же в такій же ситуації залишить своє авто десь далеко за рогом.
Другий мій аргумент полягає у тому що негативному через його байдужість набагато легше забезпечити собі комфорт душевний. Позитивний же живе проблемами світу, він не може не реагувати на несправедливість, жорстокість, неправду. Тому такі люди страждають набагато частіше. У цому ми можемо переконатися на прикладі новели М.Коцюбинського "Intermezzo". Письменник вводить нас у світ подій, пов'язаних із революцією 1905 року. Герой залишає місто і живе кілька днів у гармонії з природою. Приводом до такого кроку якраз і стає його неспроможність відсторонитися від чужих проблем: "Ти на тільки йдеш поруч зо мною, ти влазиш всередину в мене. Ти кидаєш у моє серце, як до власного сховку, свої страждання і свої болі, розбиті надії і свою розпач. Свою жорстокість і звірячі інстинкти. Весь жах, весь бруд свого існування." Зрозуміло, що таким небайдужим людям живеться набагато складніше.
Отже, очевидним є висновок, що як матеріальний, так і душевний комфорт легше забезпечити негативним. Однак варто пям'тати, що нас не випадково створено за образом Божим, і намагитися не знищити в собі людину.
Актуальним завданням сьогодення є відродження та утвердження національної освіти в Україні – могутнього стратегічного ресурсу розвитку українського суспільства. Зміст і засоби освіти мають стати потужним фактором формування нової української людини, яка є безпосереднім творцем українського державотворення, відродження та утвердження українських культурних і духовних цінностей, об’єднання українського народу в єдину етнополітичну націю, зміцнення авторитету українців у світі.
Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті (2001 р.) головним завданням сучасної національної школи є формування особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань про людину, природу й суспільство, з високо розвиненим почуттям національної та власної гідності, що є носієм національних та на їх основі загальнолюдських цінностей, готової після закінчення навчання присвятити своє життя і працю на здобуття добробуту кожної людини й народу України. Ефективним засобом здійснення цього завдання є українознавство як спеціальна галузь науки, що інтегрує знання з історії, археології, антропології, лінгвістики, етнографії, фольклору, правознавства, міфології, релігієзнавства, культурології, економіки, філософії, політології, етики, естетики, педагогіки, природознавства, а також оригінальний шкільний предмет українознавство, що вивчає Україну і світове українство у всіх координатах часопросторового розвитку.
Не маю жодного сумніву в тому, що комфортніше й зручніше почуваються негативні. Життя позитивних сповнене турботами про інших, моральними принципами, і це дуже часто вносить дискомфорт у їх існування.
Моя позиція пояснюється тим, що негативні позбавлені мук совісті, співчуття, критичного ставлення до себе. Вони живуть власними інтересами й не переймаються тим, що відбувається поряд. Наприклад, дуже знайома картина: на стоянці для інвалідів припаркований розкішний автомобіль цілком здорового молодика. Йому тут зручно, він не перймається питанням, як тепер бути калясочнику, який не може вибратися зі своєї машини. Позитивний же в такій же ситуації залишить своє авто десь далеко за рогом.
Другий мій аргумент полягає у тому що негативному через його байдужість набагато легше забезпечити собі комфорт душевний. Позитивний же живе проблемами світу, він не може не реагувати на несправедливість, жорстокість, неправду. Тому такі люди страждають набагато частіше. У цому ми можемо переконатися на прикладі новели М.Коцюбинського "Intermezzo". Письменник вводить нас у світ подій, пов'язаних із революцією 1905 року. Герой залишає місто і живе кілька днів у гармонії з природою. Приводом до такого кроку якраз і стає його неспроможність відсторонитися від чужих проблем: "Ти на тільки йдеш поруч зо мною, ти влазиш всередину в мене. Ти кидаєш у моє серце, як до власного сховку, свої страждання і свої болі, розбиті надії і свою розпач. Свою жорстокість і звірячі інстинкти. Весь жах, весь бруд свого існування." Зрозуміло, що таким небайдужим людям живеться набагато складніше.
Отже, очевидним є висновок, що як матеріальний, так і душевний комфорт легше забезпечити негативним. Однак варто пям'тати, що нас не випадково створено за образом Божим, і намагитися не знищити в собі людину.
Объяснение:
Актуальним завданням сьогодення є відродження та утвердження національної освіти в Україні – могутнього стратегічного ресурсу розвитку українського суспільства. Зміст і засоби освіти мають стати потужним фактором формування нової української людини, яка є безпосереднім творцем українського державотворення, відродження та утвердження українських культурних і духовних цінностей, об’єднання українського народу в єдину етнополітичну націю, зміцнення авторитету українців у світі.
Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті (2001 р.) головним завданням сучасної національної школи є формування особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань про людину, природу й суспільство, з високо розвиненим почуттям національної та власної гідності, що є носієм національних та на їх основі загальнолюдських цінностей, готової після закінчення навчання присвятити своє життя і працю на здобуття добробуту кожної людини й народу України. Ефективним засобом здійснення цього завдання є українознавство як спеціальна галузь науки, що інтегрує знання з історії, археології, антропології, лінгвістики, етнографії, фольклору, правознавства, міфології, релігієзнавства, культурології, економіки, філософії, політології, етики, естетики, педагогіки, природознавства, а також оригінальний шкільний предмет українознавство, що вивчає Україну і світове українство у всіх координатах часопросторового розвитку.
Объяснение: