Предлагаю ограничиться монологом Русалки из драмы Леси Украинки "Лісова пісня ".
Я не кохала? НІ, то ти забула, яке повинно буть кохання справжнє! Кохання - як вода, - плавке та бистре, рве, грає, пестить, затягає й топить. Де пал - воно кипить, а стріне холод - стає мов камінь. От м о є кохання! А те твоє - солом'яного духу дитина квола. Хилиться од вітру, під ноги стелеться. Зостріне іскру - згорить не борючись, а потім з нього лишиться чорний згар та сивий попіл. Коли ж його зневажать, як покидьку, воно лежить і кисне, як солома, в воді холодній марної досади, під пізніми дощами каяття.
Несомненная классика, реномированный автор, популярное произведение. В 80-е этот отрывок разучивали к экзаменам в театральном.
1. Це сказав Франко про Івана Нечуй-Левицького 2. Так назвав Олесь Гончар Панаса Мирного 3. Це відповідь акторки Марії Занковецької на пропозицію стати акторкою в російському театрі 4. Іван Нечуй-Левицький, Марко Вовчок, Панас Мирний, Михайло Коцюбинський, Іван Франко та ін. 5. Я думаю що наприкінці 50-х - на початку 60-х років українською літературною столицею був Петербург бо Україна ще була закріпачена і повністю належала до Росії, тому здебільшого усі укр. книги друкувалися у Перербурзі. На початку 70х років культурною столицею України став Київ, бо в цей час у Києфі було створено Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, що об'єднав видатних українських вчених і митців того часу, а після 1876 - Львів, бо тут активно розгортається діяльність наукових товариств, а у 1887 з'явився жіночий альманах "Перший вінок",в якому містився творчий набуток українок. 6. Ця цитата належить Івану Франко. 7. Спочатку Панас мирний створив нарис "Подоріжжя від Полтави до Гадячого", який пізніше перетворився в повість "Чіпка", а потім разом зі своїм братом П.Мирний редагував повість, так і з'явилась "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
Я не кохала? НІ, то ти забула,
яке повинно буть кохання справжнє!
Кохання - як вода, - плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить.
Де пал - воно кипить, а стріне холод -
стає мов камінь. От м о є кохання!
А те твоє - солом'яного духу
дитина квола. Хилиться од вітру,
під ноги стелеться. Зостріне іскру -
згорить не борючись, а потім з нього
лишиться чорний згар та сивий попіл.
Коли ж його зневажать, як покидьку,
воно лежить і кисне, як солома,
в воді холодній марної досади,
під пізніми дощами каяття.
Несомненная классика, реномированный автор, популярное произведение.
В 80-е этот отрывок разучивали к экзаменам в театральном.
2. Так назвав Олесь Гончар Панаса Мирного
3. Це відповідь акторки Марії Занковецької на пропозицію стати акторкою в російському театрі
4. Іван Нечуй-Левицький, Марко Вовчок, Панас Мирний, Михайло Коцюбинський, Іван Франко та ін.
5. Я думаю що наприкінці 50-х - на початку 60-х років українською літературною столицею був Петербург бо Україна ще була закріпачена і повністю належала до Росії, тому здебільшого усі укр. книги друкувалися у Перербурзі. На початку 70х років культурною столицею України став Київ, бо в цей час у Києфі було створено Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, що об'єднав видатних українських вчених і митців того часу, а після 1876 - Львів, бо тут активно розгортається діяльність наукових товариств, а у 1887 з'явився жіночий альманах "Перший вінок",в якому містився творчий набуток українок.
6. Ця цитата належить Івану Франко.
7. Спочатку Панас мирний створив нарис "Подоріжжя від Полтави до Гадячого", який пізніше перетворився в повість "Чіпка", а потім разом зі своїм братом П.Мирний редагував повість, так і з'явилась "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"