Холмс Шерлок (містер Холмс) – персонаж циклу детективних повістей і оповідань, прототипом якого став Джозеф Белл – викладач медичного коледжу в Единбурзі, що володів незвичайною істю й умінням розбиратися в життєвих ситуаціях за до дедуктивного методу, чим дивував своїх студентів, одним з яких був Артур Конан Дойль.
Xолмс називає себе сищиком-консультантом, він береться тільки за надскладні, самі заплутані справи, від яких відмовляються Скотленд-Ярд і приватні агентства. Не виходячи з кімнати, може розплутати злочин, над яким марно билися інші. Він принципово відрізняється від стандартно мислячих, тупоумних і невмілих поліцейських і сищиків з Скотленд-Ярду, яким ніколи не судилося стати професіоналами.
Для Xолмса заняття сищика – найменше іб заробляти гроші. До вирішення будь-якого завдання він відноситься як філософ, як художник, як поет. Чим важче проблема, тим більше вона йому цікава. Унікальним Xолмса робить висота якостей його особистості. Любитель Гайдна і Вагнера Xолмс є автором праць з психіатрії та хімії, Ватсон свідчить, що Xолмс майже не мав уявлення про сучасну йому літературу, політику і філософію, він нічого не знав ні про теорію Коперника, ні про будову сонячної системи і говорив Ватсону про те, що все це непотрібні знання. На думку Xолмса, людині потрібні лише знання, які є інструментами пізнання світу.
трохи покороче:
Для мене, Шерлок Холмс – дуже цікава і загадкова людина. Він ніби дуже серйозний, але живе заради пригод.
Взагалі, цей персонаж дуже надихнув мене на пізнавання нових знань. Той початок діалогу з містером Джейбезом, де детектив за лічені хвилини дізнався достатньо багато фактів про свого гостя, запам’ятався мені надовго. Саме після тих слів Холмса, я вирішила для себе, що не буду лінуватися і постійно дізнаватися щось нове.
Також, цей герой дуже акуратний. Хоч я і не здатна побачити його у реальному житті, але читаючи твір, відчула його акуратність.
Ще, мені запам’ятався розум Шерлока. Як сказав Ватсон після розповіді плана щодо одного з розслідувань свого друга – “Який довгий логічний зв’язок”.
Також, буде гарним згадати слова детектива “Я ніколи не гадаю”. На мою думку, це дуже розумні слова, бо постійно гадаючи як сталася та, чи інша ситуація, замість висновку за до логічного розв’язку, можна натрапити на неприємності, а це вже буде поганим.
Отже, Шерлок Холмс – дуже гарний герой, який може мотивувати інших на пізнання чогось нового.
Евеліна - персонаж твору Володимира Короленка "Сліпий музикант". Евеліна - дуже чуйна, добра і мудра дівчинка. Вона стала вірною подругою Петрусю Попельському, головному герою твору. На долю хлопця випало складне випробування: він народився сліпим. Через це йому складно спілкуватися з однолітками, хлопчик гостро переживає свою несхожість на інших, не може змиритися з тим, що не бачить світ. Саме завдяки дружбі Евеліни та підтримці дядька Петрусь зміг перетворитися на сильну духом людину, що любить життя.
Евеліна завжди сприймала біль Петруся як свій власний. Евеліна була першою і єдиною його подругою, а згодом стала його коханою. Коли Евеліна дізналася, що хлопчик, з яким вона навіть ще не познайомилася - сліпий, вона плакала від співчуття горю Петруся. Цей момент запам’ятався Евеліні на все життя.
Холмс Шерлок (містер Холмс) – персонаж циклу детективних повістей і оповідань, прототипом якого став Джозеф Белл – викладач медичного коледжу в Единбурзі, що володів незвичайною істю й умінням розбиратися в життєвих ситуаціях за до дедуктивного методу, чим дивував своїх студентів, одним з яких був Артур Конан Дойль.
Xолмс називає себе сищиком-консультантом, він береться тільки за надскладні, самі заплутані справи, від яких відмовляються Скотленд-Ярд і приватні агентства. Не виходячи з кімнати, може розплутати злочин, над яким марно билися інші. Він принципово відрізняється від стандартно мислячих, тупоумних і невмілих поліцейських і сищиків з Скотленд-Ярду, яким ніколи не судилося стати професіоналами.
Для Xолмса заняття сищика – найменше іб заробляти гроші. До вирішення будь-якого завдання він відноситься як філософ, як художник, як поет. Чим важче проблема, тим більше вона йому цікава. Унікальним Xолмса робить висота якостей його особистості. Любитель Гайдна і Вагнера Xолмс є автором праць з психіатрії та хімії, Ватсон свідчить, що Xолмс майже не мав уявлення про сучасну йому літературу, політику і філософію, він нічого не знав ні про теорію Коперника, ні про будову сонячної системи і говорив Ватсону про те, що все це непотрібні знання. На думку Xолмса, людині потрібні лише знання, які є інструментами пізнання світу.
трохи покороче:
Для мене, Шерлок Холмс – дуже цікава і загадкова людина. Він ніби дуже серйозний, але живе заради пригод.
Взагалі, цей персонаж дуже надихнув мене на пізнавання нових знань. Той початок діалогу з містером Джейбезом, де детектив за лічені хвилини дізнався достатньо багато фактів про свого гостя, запам’ятався мені надовго. Саме після тих слів Холмса, я вирішила для себе, що не буду лінуватися і постійно дізнаватися щось нове.
Також, цей герой дуже акуратний. Хоч я і не здатна побачити його у реальному житті, але читаючи твір, відчула його акуратність.
Ще, мені запам’ятався розум Шерлока. Як сказав Ватсон після розповіді плана щодо одного з розслідувань свого друга – “Який довгий логічний зв’язок”.
Також, буде гарним згадати слова детектива “Я ніколи не гадаю”. На мою думку, це дуже розумні слова, бо постійно гадаючи як сталася та, чи інша ситуація, замість висновку за до логічного розв’язку, можна натрапити на неприємності, а це вже буде поганим.
Отже, Шерлок Холмс – дуже гарний герой, який може мотивувати інших на пізнання чогось нового.
Евеліна - персонаж твору Володимира Короленка "Сліпий музикант". Евеліна - дуже чуйна, добра і мудра дівчинка. Вона стала вірною подругою Петрусю Попельському, головному герою твору. На долю хлопця випало складне випробування: він народився сліпим. Через це йому складно спілкуватися з однолітками, хлопчик гостро переживає свою несхожість на інших, не може змиритися з тим, що не бачить світ. Саме завдяки дружбі Евеліни та підтримці дядька Петрусь зміг перетворитися на сильну духом людину, що любить життя.
Евеліна завжди сприймала біль Петруся як свій власний. Евеліна була першою і єдиною його подругою, а згодом стала його коханою. Коли Евеліна дізналася, що хлопчик, з яким вона навіть ще не познайомилася - сліпий, вона плакала від співчуття горю Петруся. Цей момент запам’ятався Евеліні на все життя.