Саше случалось знавать и печали: Плакала Саша, как лес вырубали. Ей и теперь его жалко до слёз. Сколько тут было кудрявых берёз! Там из-за старой, нахмуренной ели Красные грозды калины глядели… Автор: Н.А.НекрасовУ калины и рябины Вьются стайками дрозды. Под окошком георгины Красотой своей горды. Автор: Е.ТрутневаЕсли в небе ходят грозы, Если травы расцвели, Если рано утром росы Гнут былинки до земли, Если в рощах над калиной Вплоть до ночи гул пчелиный, Если солнышком согрета Вся вода в реке до дна, – Значит, это уже лето! Значит, кончилась весна! Автор: Е.
«…Замислена й трохи печальна. Сумота огортає її збляклі вуста, гусне в дрібних зморшках довкола очей». (Мати) · «…Лобик ще великий, вуха стирчать, і волосся прилизане, мов у дівчини». (Толя) · «…Судилася казкова доля: ходити у формі, курити «Казбек» і водити поїзди». (Ванька) · «…Сидить за масивним столом, спиною до вікна, обличчям до нас. Він, мабуть, невисокого зросту, бо над столом видно тільки його плечі й голову. …Скільки живу, не бачив такої блискучої лисини. Вона була схожа на облуплену крашанку». (Директор школи) · «Там такий задавака. Як учився в сільській школі, ще у сьомому класі, то в нього одного була справжнісінька портупея з великою мідною пряжкою». (Федько) · «…Ходила здебільшого в самій сорочці, так їй було жарко. Піт зрощував її кругле обличчя, і вона раз по раз витиралася рушником, мов після лазні». (Домна Данилівна) · «Ставив оцінки залежно від того, що ти одержав з іншого, попереднього предмета. Якщо «задовільно», то хоч проси, хоч моли, вищої оцінки не доб’єшся нізащо». (Вчитель фізики Юрій Сергійович) · «…Відвідував гурток планеристів. Він єдиний із восьмикласників піднімавсь у повітря…» (Василь Гаврильченко) · «Двері рипнули, і до класу ступила така молода, така гарна дівчина, що коли б ми зустріли її десь поза школою, то нізащо не повірили б, що вона вчителька». (Анжеліка Михайлівна) · «Дівчата за ним вмирали. Носилися як з писаною торбою, казали, що це єдиний хлопець, вартий їхньої уваги». (Кім) · «В неї був старечий надтріснутий голос, вона трохи сюсюкала, деформована постать її зовсім не пасувала до тих високих емоцій, про які йшлося в поезіях, але ми не помічали того нічого». (Марія Федорівна) · «Серед того неймовірного багатства походжав завжди заклопотаний, завжди трохи сердитий…— середнього зросту чоловік із сивим розпатланим волоссям і запаленими короткозорими очима». (Михайло Семенович)
Плакала Саша, как лес вырубали.
Ей и теперь его жалко до слёз.
Сколько тут было кудрявых берёз!
Там из-за старой, нахмуренной ели
Красные грозды калины глядели…
Автор: Н.А.НекрасовУ калины и рябины
Вьются стайками дрозды.
Под окошком георгины
Красотой своей горды.
Автор: Е.ТрутневаЕсли в небе ходят грозы,
Если травы расцвели,
Если рано утром росы
Гнут былинки до земли,
Если в рощах над калиной
Вплоть до ночи гул пчелиный,
Если солнышком согрета
Вся вода в реке до дна, –
Значит, это уже лето!
Значит, кончилась весна!
Автор: Е.