Як я провів літо-нікого не стосується. це моя особиста справа, так як літо моя особиста час, я не зобов'язаний за нього звітувати творі. Треба поважати права людини! І якщо ви мені поставите двійку за цей твір то ми з вами побачимося в Європейському суді вас туди викличуть повісткою. А я там вже і так буду по інших справах. А ось з яких це моя особиста справа і нікого не стосується.
Літні канікули – найкращий, особливий час. Звісно, будь-яка пора року має свої принади, проте я найбільше люблю саме літо.
Тільки влітку сонце світить так довго, що втомишся бігати. А різних справ можна зробити стільки, що взимку і не снилося: погратися з друзями, до батькам, навідати бабусю, покупатись чи сходити в похід. Тільки влітку повітря так солодко пахне ягодами, сушеним сіном на бабусиному подвір’ї і молодою картоплею з кропом та вершковим маслом.
Цьогорічні літні канікули мені запам’ятаються надовго. Вони співпали з відпустками батьків, тож цілий місяць ми провели всі разом. Спочатку поїхали на море. Погода була чудовою, тож ми засмагали, досхочу купалися, будували замки з піску. А головне – я нарешті навчилася плавати. Я пишалася собою, і тато теж мною пишався. Ми шукали під каменями крабів гали у воді за невеличкими прозорими медузами. Все це було таким цікавим і незвичайним!
За час поїздки я познайомилася з новими друзями. Ми багато спілкувалися, фотографувалися і грали у пляжний футбол, пускали повітряного змія. А ввечері любили виходити на берег моря. Як тільки сонце починало хилитися до заходу, водяна гладінь
ніби теж збиралася спати. Море заспокоювалося і міняло колір. Спочатку воно біліло, наче хтось вилив туди молоко, а потім сонце підсвічувало його червоним. Такої краси я не бачила ніколи у житті!
А ще ми їздили у село до бабусі. Я дуже люблю гостювати у неї. Там близько ліс, величезний луг і річка. Ми збирали з бабусею печериці – вона їх вміє смачно готувати, ганяли на вигін гусей, а ввечері зустрічали череду. Мені дуже сподобалося спати на сіні: воно запашне, м’яке, і це так не схоже на життя у місті.
Якби у мене спитали, чи хотіла б я ще раз пережити це літо, то я б відповіла: «Дуже». Поряд були мама з татом, що трапляється рідко, і багато нових знайомств, вражень та веселих пригод.
Як я провів літо-нікого не стосується. це моя особиста справа, так як літо моя особиста час, я не зобов'язаний за нього звітувати творі. Треба поважати права людини! І якщо ви мені поставите двійку за цей твір то ми з вами побачимося в Європейському суді вас туди викличуть повісткою. А я там вже і так буду по інших справах. А ось з яких це моя особиста справа і нікого не стосується.
Объяснение:
Безпроигрышный вариант
Відповідь:
Літні канікули – найкращий, особливий час. Звісно, будь-яка пора року має свої принади, проте я найбільше люблю саме літо.
Тільки влітку сонце світить так довго, що втомишся бігати. А різних справ можна зробити стільки, що взимку і не снилося: погратися з друзями, до батькам, навідати бабусю, покупатись чи сходити в похід. Тільки влітку повітря так солодко пахне ягодами, сушеним сіном на бабусиному подвір’ї і молодою картоплею з кропом та вершковим маслом.
Цьогорічні літні канікули мені запам’ятаються надовго. Вони співпали з відпустками батьків, тож цілий місяць ми провели всі разом. Спочатку поїхали на море. Погода була чудовою, тож ми засмагали, досхочу купалися, будували замки з піску. А головне – я нарешті навчилася плавати. Я пишалася собою, і тато теж мною пишався. Ми шукали під каменями крабів гали у воді за невеличкими прозорими медузами. Все це було таким цікавим і незвичайним!
За час поїздки я познайомилася з новими друзями. Ми багато спілкувалися, фотографувалися і грали у пляжний футбол, пускали повітряного змія. А ввечері любили виходити на берег моря. Як тільки сонце починало хилитися до заходу, водяна гладінь
ніби теж збиралася спати. Море заспокоювалося і міняло колір. Спочатку воно біліло, наче хтось вилив туди молоко, а потім сонце підсвічувало його червоним. Такої краси я не бачила ніколи у житті!
А ще ми їздили у село до бабусі. Я дуже люблю гостювати у неї. Там близько ліс, величезний луг і річка. Ми збирали з бабусею печериці – вона їх вміє смачно готувати, ганяли на вигін гусей, а ввечері зустрічали череду. Мені дуже сподобалося спати на сіні: воно запашне, м’яке, і це так не схоже на життя у місті.
Якби у мене спитали, чи хотіла б я ще раз пережити це літо, то я б відповіла: «Дуже». Поряд були мама з татом, що трапляється рідко, і багато нових знайомств, вражень та веселих пригод.