Думається, кожному зрозуміло, що найбільшим злом, зображеним у цьому творі, є війна. Вона страшна як для самого Климка, так і для всіх оточуючих його людей. Через війну головний герой у юному віці втрачає всіх близьких людей і змушений стає дорослим заздалегідь. Воєнний час безжальний до дітей ще в більшій мірі, ніж до дорослих, адже він примушує їх брати на себе відповідальність, до якої вони не готові. Климко робить все для того, щоб не тільки вижити в тих страшних умовах, але і до ншим, які більше за нього потребують до Тому можна говорити, що на відміну від об’єктивної війни, що є злом, добро тут суто суб’єктивне і проявляється в поведінці окремих людей, які мають почуття відповідальності не тільки за себе, але й за інших. Дивно, але по-справжньому добра людина залишається такою же і під час війни, у творі « Климко» тому є багато прикладів.
- Олю, гайда на санках кататись! Сьогодні морозно на вулиці і настрій дуже хороший!
- Сашко, а що? Гайда. Тільки візьми, будь ласка, мої рукавиці. Не хочу, щоб мороз щипав мені руки.
- Олюсю, звісно візьму. Мерщій побігли. А то вже діти на гірку сходяться. Дивись як весело там!
- Так, дійсно. Тільки не біжи так швидко, будь ласка. Я не встигаю. Давай я сяду на санки, а ти мене довезеш.
- Сідай Поїхали! Весло то як, Олю! Сніг який ласкавий і сонце привітне!
- А й справді. Який хороший день сьогодні. Давай зараз з гірки спустимось. Сідай, Сашко! Урааа! Яка швидкість.
- Ну як тобі, Олю? Може ще раз? Чи пограємо в сніжки?
- Давай в сніжки, Сашко! Тільки не знімай шапку, будь ласка. Голова замарзне.
- Хаха! Влучив тобі в руку! Не боляче, Олю?
- Ні, все добре, Сашко! Давай грати далі. Сьогодні такий хороший день. Снігурі сидять на гілочках, сніжинки падають на вії, ми з тобой граємось в сніжки. Це мій найкращий день зими!
Думається, кожному зрозуміло, що найбільшим злом, зображеним у цьому творі, є війна. Вона страшна як для самого Климка, так і для всіх оточуючих його людей. Через війну головний герой у юному віці втрачає всіх близьких людей і змушений стає дорослим заздалегідь. Воєнний час безжальний до дітей ще в більшій мірі, ніж до дорослих, адже він примушує їх брати на себе відповідальність, до якої вони не готові. Климко робить все для того, щоб не тільки вижити в тих страшних умовах, але і до ншим, які більше за нього потребують до Тому можна говорити, що на відміну від об’єктивної війни, що є злом, добро тут суто суб’єктивне і проявляється в поведінці окремих людей, які мають почуття відповідальності не тільки за себе, але й за інших. Дивно, але по-справжньому добра людина залишається такою же і під час війни, у творі « Климко» тому є багато прикладів.
- Олю, гайда на санках кататись! Сьогодні морозно на вулиці і настрій дуже хороший!
- Сашко, а що? Гайда. Тільки візьми, будь ласка, мої рукавиці. Не хочу, щоб мороз щипав мені руки.
- Олюсю, звісно візьму. Мерщій побігли. А то вже діти на гірку сходяться. Дивись як весело там!
- Так, дійсно. Тільки не біжи так швидко, будь ласка. Я не встигаю. Давай я сяду на санки, а ти мене довезеш.
- Сідай Поїхали! Весло то як, Олю! Сніг який ласкавий і сонце привітне!
- А й справді. Який хороший день сьогодні. Давай зараз з гірки спустимось. Сідай, Сашко! Урааа! Яка швидкість.
- Ну як тобі, Олю? Може ще раз? Чи пограємо в сніжки?
- Давай в сніжки, Сашко! Тільки не знімай шапку, будь ласка. Голова замарзне.
- Хаха! Влучив тобі в руку! Не боляче, Олю?
- Ні, все добре, Сашко! Давай грати далі. Сьогодні такий хороший день. Снігурі сидять на гілочках, сніжинки падають на вії, ми з тобой граємось в сніжки. Це мій найкращий день зими!
Объяснение: