Твір за творчістю в.симоненка м.павленко л.понамаренко.твір у чому виявляється активна житєва позиція та максимальна самореабілітація людини.мініму сторінку
Народився 29 вересня 1845 року в селі Арсенівка поблизу Єлисаветграда в сім'ї керуючого маєтком Карпа Тобілевича.
Закінчив повітове училище, у 14 років вступив на службу писарем. Протягом 23 років був чиновником і тривалий час був секретарем міської поліції в Єлисаветграді, звідки був звільнений і засланий у 1883 році за постачання паспортами революціонерів. У 1880-ті роки грав у трупі М. Л. Кропивницького, з 1883 року став писати драми українською мовою. 1886 року в Херсоні вийшла збірка його драм: «Бондарівна», «Хто винен?» та «Розумний і дурень». У 1887 році було видано його драма «Наймичка» (у Херсоні), у 1892 році — «Мартін Боруля» (надруковано у «Зорі»).
Русский язык
Родился 29 сентября 1845 года в селе Арсеневка вблизи Елисаветграда в семье управляющего имением Карпа Тобилевича.Закончил уездное училище, в 14 лет поступил на службу писцом.
Закончил уездное училище, в 14 лет поступил на службу писцом.В течение 23 лет был чиновником и долгое время состоял секретарём городской полиции в Елисаветграде, откуда был уволен и сослан в 1883 году за снабжение паспортами революционеров.
Закончил уездное училище, в 14 лет поступил на службу писцом.В течение 23 лет был чиновником и долгое время состоял секретарём городской полиции в Елисаветграде, откуда был уволен и сослан в 1883 году за снабжение паспортами революционеров.В 1880-е годы играл в труппе М. Л. Кропивницкого, с 1883 года стал писать драмы на украинском языке. В 1886 году в Херсоне вышел сборник его драм: «Бондарівна», «Хто винен?» и «Розумний і дурень». В 1887 году была издана его драма «Наймичка» (в Херсоне), в 1892 году — «Мартин Боруля» (напечатано в «Зоре»).
Коли я прокинувся та поснідав, то вирішив піти прогулятися. КОли розчинилися двері ліфту - там стояла валіза. Спочатку я збентежився: чи не терористи це? Але цікавість взяла гору і я вирішив взяти валіза та віднести додому, можливо її просто хтось забув і я зможу знайти власника. Коли я відчинив її - ошалів, адже в ній був міліон гривень. Більше нічого. Спочатку я вирішив, що вони фальшиві, тому вирішив перевірити, зганявши до магазину та спробувавши купити щось смачненьке. Купюра у 500 гривен пройшла випробування і повернувся додому з тортом та здачею. Що ж робити далі? Купити новий велосипед? Телефон? Комп'ютер? Та за мільйон (ну, без тих ста гривень за торт) можна й квартирку прикупити, а потім здавати її в оренду до мого повноліття, а потім туди переїхати, як одружуся, чи стану "сильним-незалежним". У пошуках я провів весь день, поки з роботи не повернулася мама. Я вибіг до неї з шаленою новиною, пропозицією купити квартиру або, щоб вона оформила депозит на ці гроші, бо я ж неповнолітній й не можу, а потім ми вирішили, що з ними робити. Але мама мене присоромила, що негоже брати чуже. А ще й відповіла, що будуть ставити забагато питань, звідки у неї такі гроші, коли вона відкриватиме депозит. Тому, мабуть, найкращим варіантом буде все-таки залелефонувати в поліцію. Я з мамою погодився, вона доклала у валізу 100 гривень за мій торт і викликала поліцейських...
Украинский:
Народився 29 вересня 1845 року в селі Арсенівка поблизу Єлисаветграда в сім'ї керуючого маєтком Карпа Тобілевича.
Закінчив повітове училище, у 14 років вступив на службу писарем. Протягом 23 років був чиновником і тривалий час був секретарем міської поліції в Єлисаветграді, звідки був звільнений і засланий у 1883 році за постачання паспортами революціонерів. У 1880-ті роки грав у трупі М. Л. Кропивницького, з 1883 року став писати драми українською мовою. 1886 року в Херсоні вийшла збірка його драм: «Бондарівна», «Хто винен?» та «Розумний і дурень». У 1887 році було видано його драма «Наймичка» (у Херсоні), у 1892 році — «Мартін Боруля» (надруковано у «Зорі»).
Русский язык
Родился 29 сентября 1845 года в селе Арсеневка вблизи Елисаветграда в семье управляющего имением Карпа Тобилевича.Закончил уездное училище, в 14 лет поступил на службу писцом.
Закончил уездное училище, в 14 лет поступил на службу писцом.В течение 23 лет был чиновником и долгое время состоял секретарём городской полиции в Елисаветграде, откуда был уволен и сослан в 1883 году за снабжение паспортами революционеров.
Закончил уездное училище, в 14 лет поступил на службу писцом.В течение 23 лет был чиновником и долгое время состоял секретарём городской полиции в Елисаветграде, откуда был уволен и сослан в 1883 году за снабжение паспортами революционеров.В 1880-е годы играл в труппе М. Л. Кропивницкого, с 1883 года стал писать драмы на украинском языке. В 1886 году в Херсоне вышел сборник его драм: «Бондарівна», «Хто винен?» и «Розумний і дурень». В 1887 году была издана его драма «Наймичка» (в Херсоне), в 1892 году — «Мартин Боруля» (напечатано в «Зоре»).
Відповідь:
Коли я прокинувся та поснідав, то вирішив піти прогулятися. КОли розчинилися двері ліфту - там стояла валіза. Спочатку я збентежився: чи не терористи це? Але цікавість взяла гору і я вирішив взяти валіза та віднести додому, можливо її просто хтось забув і я зможу знайти власника. Коли я відчинив її - ошалів, адже в ній був міліон гривень. Більше нічого. Спочатку я вирішив, що вони фальшиві, тому вирішив перевірити, зганявши до магазину та спробувавши купити щось смачненьке. Купюра у 500 гривен пройшла випробування і повернувся додому з тортом та здачею. Що ж робити далі? Купити новий велосипед? Телефон? Комп'ютер? Та за мільйон (ну, без тих ста гривень за торт) можна й квартирку прикупити, а потім здавати її в оренду до мого повноліття, а потім туди переїхати, як одружуся, чи стану "сильним-незалежним". У пошуках я провів весь день, поки з роботи не повернулася мама. Я вибіг до неї з шаленою новиною, пропозицією купити квартиру або, щоб вона оформила депозит на ці гроші, бо я ж неповнолітній й не можу, а потім ми вирішили, що з ними робити. Але мама мене присоромила, що негоже брати чуже. А ще й відповіла, що будуть ставити забагато питань, звідки у неї такі гроші, коли вона відкриватиме депозит. Тому, мабуть, найкращим варіантом буде все-таки залелефонувати в поліцію. Я з мамою погодився, вона доклала у валізу 100 гривень за мій торт і викликала поліцейських...
Пояснення: