Народився 14 листопада 1912 року в селищі Обухів, біля Києва в багатодітній родині. Він був наймолодшою, одинадцятою дитиною в сім’ї.
Перші вірші написав у школі. Зачитувався “Кобзарем”
Ідеалом людини для Малишка була матір! Вона була розумною, доброю, мала надзвичайну пам’ять, знала багато пісень, хоча в школі ніколи не навчалася.
Батько мріяв, щоб Андрій став агрономом. А коли дізнався, що він захопився віршуванням, то відшмагав сина. Конфлікт закінчився втечою Малишка до Києва у 15 років.
Найвідоміший його твір «Пісня про рушник» було покладено на музику відомого Платона Майбороди. Він став настільки популярний, що твір було перекладено на 35 мов світу
Закінчив літературний факультет в Київському інституту народної освіти. Ним опікувався Максим Рильський, який вбачав у хлопцеві великий літературний талант. Вони разом читали вірші, разом виступали на заводах і фабриках, разом виїздили на полювання і рибалку.
За все своє життя поет видав аж 40 збірок. Та Малишко мав не лише письменницький талант. Він гарно співав, грав на гармошці.
31 жовтня 2003 року Національним банком України було випущено в обіг 2-гривневу пам’ятну монету, присвячену поету
Красень, улюбленець жінок, Андрій Малишко ніколи не мав особистого щастя. Коли він пішов на війну, в нього була дружина Даша і маленька донька Валентина. Він писав їм полум’яні листи, а коли повернувся з війни, одружився з Майєю Федоровою. Але швидко минуло замилування золотою дівочою косою, диханням молодості і красою, вийшло, що Андрію з Майєю говорити ні про що. 1959 року в нього з’явилася третя дружина — поетеса Любов Забашта
Він любив добру компанію, чарку і гру в карти — в “дурня”. Коли програвав — бурхливо сердився, і слів не вибирав.
Дружба зв’язувала Малишка із співаком Іваном Козловським.
На мою думку, повість О. Гавроша про Івана Силу навчає нас стійко зносити випробування долі та залишатися людяними. Іван Сила мав нелегке життя. Ставши всесвітньовідомою особистістю, він не втратив людяності. Він залишився таким самим милосердним, яким ми бачили його на початку твору. Завдяки силі духу, мужності, хоробрості, Іван досяг успіху у житті. Проте він не забував про друзів, про рідних. А на піку успіху це має неабияке значення. Твір О. Гавроша вчить нас поважати все живе, бути внутрішньо стійкими та мужніми.
Народився 14 листопада 1912 року в селищі Обухів, біля Києва в багатодітній родині. Він був наймолодшою, одинадцятою дитиною в сім’ї.
Перші вірші написав у школі. Зачитувався “Кобзарем”
Ідеалом людини для Малишка була матір! Вона була розумною, доброю, мала надзвичайну пам’ять, знала багато пісень, хоча в школі ніколи не навчалася.
Батько мріяв, щоб Андрій став агрономом. А коли дізнався, що він захопився віршуванням, то відшмагав сина. Конфлікт закінчився втечою Малишка до Києва у 15 років.
Найвідоміший його твір «Пісня про рушник» було покладено на музику відомого Платона Майбороди. Він став настільки популярний, що твір було перекладено на 35 мов світу
Закінчив літературний факультет в Київському інституту народної освіти. Ним опікувався Максим Рильський, який вбачав у хлопцеві великий літературний талант. Вони разом читали вірші, разом виступали на заводах і фабриках, разом виїздили на полювання і рибалку.
За все своє життя поет видав аж 40 збірок. Та Малишко мав не лише письменницький талант. Він гарно співав, грав на гармошці.
31 жовтня 2003 року Національним банком України було випущено в обіг 2-гривневу пам’ятну монету, присвячену поету
Красень, улюбленець жінок, Андрій Малишко ніколи не мав особистого щастя. Коли він пішов на війну, в нього була дружина Даша і маленька донька Валентина. Він писав їм полум’яні листи, а коли повернувся з війни, одружився з Майєю Федоровою. Але швидко минуло замилування золотою дівочою косою, диханням молодості і красою, вийшло, що Андрію з Майєю говорити ні про що. 1959 року в нього з’явилася третя дружина — поетеса Любов Забашта
Він любив добру компанію, чарку і гру в карти — в “дурня”. Коли програвав — бурхливо сердився, і слів не вибирав.
Дружба зв’язувала Малишка із співаком Іваном Козловським.
Остап Вишня ставився до Андрія як до сина.
Олександр Довженко вгадав пісенний да
Джерело: https://dovidka.biz.ua/andriy-malishko-tsikavi-fakti
На мою думку, повість О. Гавроша про Івана Силу навчає нас стійко зносити випробування долі та залишатися людяними. Іван Сила мав нелегке життя. Ставши всесвітньовідомою особистістю, він не втратив людяності. Він залишився таким самим милосердним, яким ми бачили його на початку твору. Завдяки силі духу, мужності, хоробрості, Іван досяг успіху у житті. Проте він не забував про друзів, про рідних. А на піку успіху це має неабияке значення. Твір О. Гавроша вчить нас поважати все живе, бути внутрішньо стійкими та мужніми.