У тій мальовничій місцевості Англії, що зрошується рікою Дон, за давніх часів простягалися великі ліси, які вкривали чималу частину надзвичайно красивих пагорбів та долин, розташованих між Шеффілдом і Донкастером. Тут відбувалися запеклі бої під час воєн; за старих часів збиралися ватаги розбійників, подвиги яких прославлялися в народній творчості. Саме тут розгортаються головні події роману В Скотта «Айвенго».Уїлфреду Айвенго, головному герою, довелось зустріти в своєму житті багато людей різного віку і стану. І серед цих багатьох були дві жінки – Ровена і Ревекка.Ровена мала чудову статуру і була висока на зріст, але не настільки, щоб це кидалося у вічі. Шкіра відрізнялась сліпучою білизною, ясні блакитні очі, опушені довгими віями, дивились з – під тонких каштанових брів і додавали виразності її чолу. Густе світло – русяве волосся, завите красивими локонами і прикрашене коштовним камінням, вільно спадало на плечі і було ознакою шляхетного походження.Ровена була аристократкою, бо виховувалась у сім’ї саксонського тана. Вона не повністю уособлювала кращі жіночі риси, тому що була примхливою і гордою.Ревекка була звичайною єврейкою гарної статури, шкіри смаглявого відтінку; напрочуд гарними були її очі, що сяяли, мов перли і віддзеркалювали сутність душі, а густі коси розсипались по грудях і плечах. Вона – взірець чарів і досконалості, що могли звести з розуму навіть царів.По характеру жінка була не гірша за свою попередницю – великодушна, добра, щира.Ровена і Ревекка були різні не лише зовнішністю, а й почуттями до Айвенго. Обидві любили його по – своєму.Ровена любила як друга. Вони з ним дружили з дитинства, і його обов’язком було з нею одружитися.Ревекка теж його любила. Це було чисте взаємне кохання, яке в світі не мало місця, бо двоє молодих людей були різних віросповідань.Я вважаю, що Ревекка і Ровена – дві різні долі, тому що в них різні характери, і вони повністю протилежні, як ставленням до світу, так і людей.
