Відповідь:Загалом творчість цікава у всіх її проявах і порівнювати виконання пісня на слова Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо», на мою думку, не зовсім етично. І Олександр Пономарьов, і Ель Кравчук виконують її гарно і кожен як вміє, як може, як наспівує їхнє серце.
Хоча загалом поява цієї пісні досить цікава. Багато хто сприймає пісню, як творіння Тараса Шевченка, хоча в неї інший автор, який був сучасником великого Кобзаря. Але справа в тому, що у 1876 році у львівській «Правді» цей текст було надруковано у рубриці «З недрукованих поезій Тараса Шевченка». Слова справді знайшли у альбомі Шевченка, але записав їх туди поет через те, що йому вони просто сподобались.
Автором музики до «Дивлюсь я на небо» є Людмила Олександрова, хоча авторство теж приписували протягом тривалого часу іншій людині – вчителю музики Владиславу Зарембі.
Серед відомих виконавців цієї пісні були Борис Гмиря, Дмитро Гнатюк, Іван Козловський, Анатолій Солов’яненко, Володимир Гришко та інші.
Тому ділити талановитих музикантів, хто з них краще заспівав, не варто. Усі вони виконували гарно.
Оповідання “Без хліба” щире співчуття викликає. Головний герой оповідання, рятуючи близьких людей від неминучої голодної смерті, змушений був красти зерно. Сім’я Петра — головного героя оповідання — жила в жахливих умовах. Хата була благенька, худоби взагалі не було. А найгірше те, що вже третій тиждень, як закінчилися всі харчі. Не було навіть борошна, щоб спекти перепічки. Матері було нічим годувати дитину, і та заходилася від гіркого плачу. Той дитячий плач Петрові “мов ножем серце краяв”. Що робити? Куди податися бідному селянинові? У кого позичити борошна? У сусідів така сама скрута, а багаті не дають, бо Петро вже в них позичав. Поткнувся до старости, щоб той дозволив із гамазеї мішок зерна позичити, та той виявився таким чесним, що хоч зразу на цвинтар іди. Ситуація була безвихідна.
Відповідь:Загалом творчість цікава у всіх її проявах і порівнювати виконання пісня на слова Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо», на мою думку, не зовсім етично. І Олександр Пономарьов, і Ель Кравчук виконують її гарно і кожен як вміє, як може, як наспівує їхнє серце.
Хоча загалом поява цієї пісні досить цікава. Багато хто сприймає пісню, як творіння Тараса Шевченка, хоча в неї інший автор, який був сучасником великого Кобзаря. Але справа в тому, що у 1876 році у львівській «Правді» цей текст було надруковано у рубриці «З недрукованих поезій Тараса Шевченка». Слова справді знайшли у альбомі Шевченка, але записав їх туди поет через те, що йому вони просто сподобались.
Автором музики до «Дивлюсь я на небо» є Людмила Олександрова, хоча авторство теж приписували протягом тривалого часу іншій людині – вчителю музики Владиславу Зарембі.
Серед відомих виконавців цієї пісні були Борис Гмиря, Дмитро Гнатюк, Іван Козловський, Анатолій Солов’яненко, Володимир Гришко та інші.
Тому ділити талановитих музикантів, хто з них краще заспівав, не варто. Усі вони виконували гарно.
Пояснення:
Оповідання “Без хліба” щире співчуття викликає. Головний герой оповідання, рятуючи близьких людей від неминучої голодної смерті, змушений був красти зерно. Сім’я Петра — головного героя оповідання — жила в жахливих умовах. Хата була благенька, худоби взагалі не було. А найгірше те, що вже третій тиждень, як закінчилися всі харчі. Не було навіть борошна, щоб спекти перепічки. Матері було нічим годувати дитину, і та заходилася від гіркого плачу. Той дитячий плач Петрові “мов ножем серце краяв”. Що робити? Куди податися бідному селянинові? У кого позичити борошна? У сусідів така сама скрута, а багаті не дають, бо Петро вже в них позичав. Поткнувся до старости, щоб той дозволив із гамазеї мішок зерна позичити, та той виявився таким чесним, що хоч зразу на цвинтар іди. Ситуація була безвихідна.