життєвий вибiр людини - це здатнiсть вибирати собi долю мiж рiзними обставинами i пропозицiями, якi дає нам життя. у однакових ситуацiях рiзнi люди чинять по-рiзному. одному здається, що правильнiше вчинити так, iнша людина вважає iнакше. всi ми люди, але маємо рiзнi думки. чому це так? спробуємо розiбратися в цьому складному питаннi, використавши iсторичну повiсть iвана франка "захар беркут".
цей твiр має чотирьох головних героïв: захар беркут - голова громади на тухольщинi, максим беркут - його син, тугар вовк - боярин, мирослава - його донька. всi цi люди в повiстi змушенi робити свiй власний вибiр. детально зупинимося на кожному i спробуємо з'ясувати, що примушує людей чинити так, а не iнакше.
захар беркут - лiтня людина, формальний лiдер громади не лише у своєму селi, а й користується авторитетом на всiй тухольщинi. вiн є найстарiшим членом громади, вихований як незалежна вiд князя i його особа. всi його справи - лише на користь громади. вже з дитинства засвоïв iдею чесностi i справедливостi. обрав цiлковите служiння людям свого села i вже не здатен зробити iншого вибору. а така можливiсть була: двiчi монголо-татари пропонували йому обмiняти життя свого сина на порятунок селища. але захар приймав рiшення з позицiï не власноï користi, а з позицiï вiрностi обов'язкам. якщо вiн пообiцяв в оборонi тухольшини, то вiн буде тримати своє слово, незважаючи на залежнiсть життя сина вiд батькового рiшення. тобто життєвий вибiр цiєï людини цiлком залежить вiд традицiй i правил поведiнки того суспiльства, де його виховано.
максим беркут дуже схожий на свого батька. вiн успадкував усi його риси: смiливий, чесний, справедливий, незалежний. певною мiрою також зразкова людина серед громади. i в його життi також був момент вибору. максим опинився у полонi монголо-татар, i тi запропонували йому стати на зрадницький шлях: бути провiдником у своïй мiсцевостi, а за це в нагороду отримати своє життя. проте полонений вiдмовився, бо розумiв, що через цей вчинок постраждає багато iншого люду. вiн вважав, що його життя не варте життя iнших людей, яких пiн обiцяв захищати. пояснюючи життєвий вибiр даного героя, вiдзначимо, що вiн, як i його батько, був вихований у вiльному незалежному дусi. тобто головну роль у життєвому виборi людини грає виховання.
тугар вовк - боярин князя данила. брав участь у битвi на рiчцi калка, яка закiнчилася цiлковитою перемогою монголiв. але боярин якимось чином уникнув смертi, i по тому пiшли чутки, що вiн запродався монгольському хановi. припущення справдилися. хоча боярина можна зрозумiти: перед обличчям смертi вiн змушений був перейти на бiк монголiв. але коли потiм вiн отримав дiлковиту волю, то все одно чинив своï чорнi справи. спробуємо знайти пояснення такому вибору. тугар вовк бачив реальнi сили загарбникiв i чудово розумiв, що бiльшiсть князiв не готовi вiдбивати напад. княжа верхiвка була зайнята мiжусобними вiйнами i частенько використовували монголiв у боротьбi зi своïм суперником. тепер ми можемо зрозумiти вибiр боярина, адже зрада вiтчизнi була не новою справою, i тугар вовк знав багато прикладiв подiбних злочинiв.
мирослава - дочка боярина. проте вона зробила свiй вибiр, незважаючи на приклад i прохання батька. вона перестала поважати його за зраду вiтчизнi. мирослава смiливо стала на захист тухольщини, показавши себе кмiтливим тактиком i винахiдницею. але чим обумовлювався ïï життєвий вибiр? коханням. мiж нею i максимом спалахнуло те велике i палке почуття, про яке написано багато пiсень i поезiй. що за вибiр зробила б дочка боярина, якби не високе почуття до звичайноï людини - максима беркута? у цiй ситуацiï на життєвий вибiр вплинула любов. пiдбиваючи пiдсумки вище сказаному, маємо: в трьох з чотирьох випадкiв життєвий вибiр обумовлюється вихованням i традицiями оточуючого суспiльства. i натомiсть лише одного разу вибiр майбутнього життя залежав вiд кохання.
Климко- сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки до близькій людині - своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, копицею у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути» Риси характеру Климка: а) щирий, добрий, працьовитий; б) мужній, вольовий;B в) благородний, чуйний, уважний, турботливий г) винахідливий. Прагнення Климка а) прагнення навчитися; б) відповідальний за доручену справу;B в) шанобливе ставлення до дружби Значення образу Климка а) залишився сиротою, так само які автор твору; б) виховувався у дядька, який теж загинув від німецької бомби; в) риси характеру.
відповідь:
життєвий вибiр людини - це здатнiсть вибирати собi долю мiж рiзними обставинами i пропозицiями, якi дає нам життя. у однакових ситуацiях рiзнi люди чинять по-рiзному. одному здається, що правильнiше вчинити так, iнша людина вважає iнакше. всi ми люди, але маємо рiзнi думки. чому це так? спробуємо розiбратися в цьому складному питаннi, використавши iсторичну повiсть iвана франка "захар беркут".
цей твiр має чотирьох головних героïв: захар беркут - голова громади на тухольщинi, максим беркут - його син, тугар вовк - боярин, мирослава - його донька. всi цi люди в повiстi змушенi робити свiй власний вибiр. детально зупинимося на кожному i спробуємо з'ясувати, що примушує людей чинити так, а не iнакше.
захар беркут - лiтня людина, формальний лiдер громади не лише у своєму селi, а й користується авторитетом на всiй тухольщинi. вiн є найстарiшим членом громади, вихований як незалежна вiд князя i його особа. всi його справи - лише на користь громади. вже з дитинства засвоïв iдею чесностi i справедливостi. обрав цiлковите служiння людям свого села i вже не здатен зробити iншого вибору. а така можливiсть була: двiчi монголо-татари пропонували йому обмiняти життя свого сина на порятунок селища. але захар приймав рiшення з позицiï не власноï користi, а з позицiï вiрностi обов'язкам. якщо вiн пообiцяв в оборонi тухольшини, то вiн буде тримати своє слово, незважаючи на залежнiсть життя сина вiд батькового рiшення. тобто життєвий вибiр цiєï людини цiлком залежить вiд традицiй i правил поведiнки того суспiльства, де його виховано.
максим беркут дуже схожий на свого батька. вiн успадкував усi його риси: смiливий, чесний, справедливий, незалежний. певною мiрою також зразкова людина серед громади. i в його життi також був момент вибору. максим опинився у полонi монголо-татар, i тi запропонували йому стати на зрадницький шлях: бути провiдником у своïй мiсцевостi, а за це в нагороду отримати своє життя. проте полонений вiдмовився, бо розумiв, що через цей вчинок постраждає багато iншого люду. вiн вважав, що його життя не варте життя iнших людей, яких пiн обiцяв захищати. пояснюючи життєвий вибiр даного героя, вiдзначимо, що вiн, як i його батько, був вихований у вiльному незалежному дусi. тобто головну роль у життєвому виборi людини грає виховання.
тугар вовк - боярин князя данила. брав участь у битвi на рiчцi калка, яка закiнчилася цiлковитою перемогою монголiв. але боярин якимось чином уникнув смертi, i по тому пiшли чутки, що вiн запродався монгольському хановi. припущення справдилися. хоча боярина можна зрозумiти: перед обличчям смертi вiн змушений був перейти на бiк монголiв. але коли потiм вiн отримав дiлковиту волю, то все одно чинив своï чорнi справи. спробуємо знайти пояснення такому вибору. тугар вовк бачив реальнi сили загарбникiв i чудово розумiв, що бiльшiсть князiв не готовi вiдбивати напад. княжа верхiвка була зайнята мiжусобними вiйнами i частенько використовували монголiв у боротьбi зi своïм суперником. тепер ми можемо зрозумiти вибiр боярина, адже зрада вiтчизнi була не новою справою, i тугар вовк знав багато прикладiв подiбних злочинiв.
мирослава - дочка боярина. проте вона зробила свiй вибiр, незважаючи на приклад i прохання батька. вона перестала поважати його за зраду вiтчизнi. мирослава смiливо стала на захист тухольщини, показавши себе кмiтливим тактиком i винахiдницею. але чим обумовлювався ïï життєвий вибiр? коханням. мiж нею i максимом спалахнуло те велике i палке почуття, про яке написано багато пiсень i поезiй. що за вибiр зробила б дочка боярина, якби не високе почуття до звичайноï людини - максима беркута? у цiй ситуацiï на життєвий вибiр вплинула любов. пiдбиваючи пiдсумки вище сказаному, маємо: в трьох з чотирьох випадкiв життєвий вибiр обумовлюється вихованням i традицiями оточуючого суспiльства. i натомiсть лише одного разу вибiр майбутнього життя залежав вiд кохання.
пояснення:
Объяснение:
Климко- сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки до близькій людині - своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, копицею у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути» Риси характеру Климка: а) щирий, добрий, працьовитий; б) мужній, вольовий;B в) благородний, чуйний, уважний, турботливий г) винахідливий. Прагнення Климка а) прагнення навчитися; б) відповідальний за доручену справу;B в) шанобливе ставлення до дружби Значення образу Климка а) залишився сиротою, так само які автор твору; б) виховувався у дядька, який теж загинув від німецької бомби; в) риси характеру.