У нашім раї на землі.
1. Найкращим на землі, як вважає Т. Шевченко, є:
а) гармонія людини і природи;
б) сите життя;
в) мати зі своїм дитяточком малим;
г) добрий заробіток.
2. Мати у письменника – це:
а) чемність і повага;
б) святий образ;
в) серце всесвіту;
г) душевний спокій і злагода.
3. Свою самотність рідненька буде відчувати через те, що її:
а) близькі люди залишили напризволяще;
б) ніхто не догляне;
в) ніхто не розуміє;
г) діти розійшлися, хто на заробітки, хто в москалі.
4. «…І перед нею Мов перед образом святим» – ця
висловлювання стосується:
а) рідної землі;
б) матері;
в) Батьківщини;
г) дитини.
4
5. «Он байстря несе покритка на базар», – так знедоленій героїні:
а) дорікне будь-який солдат;
б) з посмішкою скаже пан;
в) защебече соловей;
г) кричатимуть люди.
6. Через народження позашлюбного дитя жінка втратила:
а) можливість відвідувати вечорниці;
б) красу;
в) здатність веселитися;
г) любов до своєї дитини.
7. Жінка-покритка, яку батьки вигнали з хати, залишає рідну домівку, мов:
а) з хреста знята;
б) у воду опущена;
в) муха в окропі;
г) зірка небо.
8. Знедолену героїню з байстрям на руках цураються навіть:
а) малі діти;
б) квіти польові;
в) старці;
г) жебраки.
9. Про що матиме розповісти покритка своїй дитині, коли та підросте:
а) важке життя люду;
б) несправедливість, яка панує у суспільстві;
в) панича лукавого;
г) щасливе життя на волі.
10. Що у майбутньому очікує дитину жінки?
а) Непосильна важка праця;
б) солдатська муштра;
в) бути поводирем у сліпця;
г) принизлива служба козачком у пана.
5
11. У чому дорікатиме Іван свою матір, коли стане дорослим? Що вона його:
а) на світ народила;
б) не забезпечила житлом;
в) не навчила читати і писати;
г) віддала в солдати.
12. Яку долю передрікає поет своїй героїні?
а) довічна принизлива праця на пана;
б) щасливе життя зі своїм Іваном;
в) служба в монастирі;
г) страждання і смерть.
В роки Громадянської війни Вороний виїхав за кордон. Тим не менш, він дуже переживає за долю України і в 1926 році повертається на Батьківщину. Здається, що все чудово, тим не менш, над поетом збираються чорні хмари. Знайшов він час повертатися! З-за доносів його виселяють з Києва, а потім засуджують на три роки сталінських таборів. Потім його доля невідома. Є свідчення, згідно яких Вороний ще довго перебував у в'язниці, а потім виїхав з Києва до Воронежа, де і помер в 1942 році. Але є інші факти: поет був розстріляний 7 червня 1938 року. Але повернемося до написання нашого твору. Звичайно, треба проаналізувати саму поему «Євшан-зілля». Вона нескладна для розуміння ідейно-образний зміст поеми лежить на поверхні. У цій поемі поет зачіпає проблему історичної пам'яті, уславлює борців і народних героїв, протестує проти національного і соціального гноблення.
Через весь ваш твір має пройти одна-єдина думка про історичну пам'ять народу, про зв'язок її з минулим, сучасним. Особиста доля Миколи Вороного ніби відбилася в легенді-алегории про «Євшан-зілля». У висновку твору ваші міркування треба пов'язати з сучасністю. І протягом твору не забувайте про власні думки і враження.
Ми бачимо, як високо в небі на прощання кружляють журавлі. Вони прямують у теплі краї і сумно курличуть про те, що прийшла осінь. У такі миті нам стає сумно, ми починаємо розмірковувати про наше призначення у цьому прекрасному світі.