У щоденнику «Думи мої, думи мої» Остап Вишня писав: «Коли входиш у літературу, чнсть черевики! Не забувай, що там був Пушкін, був Гоголь, був Шевченко! Обітри черевики!» Як ви прокоментуєте ці слова?
1. Чому Ява попросився піти з батьками? Відповідь - Коли в якій частині ?? Мені здається, що мова йде про епізод, коли село затопило і Ява сказав батькам, що він йде разом з ними допомагати рятувати людей. Цитата: — А ти спи, спи, синку, — повторила мати. Я скочив з ліжка. Еге, спи! Там людей заливає, а я — спи!
— Я з вами! Я піду!
— Та ти що?! Он Яришка прокинеться, боятиметься, як нікого не буде. Лягай, спи зараз же! Це тобі не іграшки! — підвищила голос мати.
2. Чому ставок став єдиним порятунком для хлопців? відповідь - теж цікаве запитання - в якій частині ? саме більше підхлдить епізод, коли вони з Павлушею шукали порятунку в старому замуленому ставку від корови Контрибуції. Цитата: Я рвонув за ним. То був наш єдиний порятунок. Ми з розгону влетіли в ставок, здіймаючи цілі гейзери води й грязюки. Спинилися десь аж на середині. Те, куди ми влетіли, чесно кажучи, ставком можна було назвати лише умовно У найглибшому місці нам було по шию. Саме у цьому місці ми зараз і стояли, відсапуючись. Контрибуція бігала навколо калабані і мукала на нашу адресу якісь свої коров'ячі прокльони. В калабаню лізти вона не хотіла. Вона була бридлива, охайна корова.
3. Яка біда трапилася у сім'ї? Відповідь: У чиїй сім"ї, коли трапилася? Весь твір гумористичний і про біду там мало ще розказують. Хіба що вважати бідою те, що під час повені Ява добряче змерз, підвернув ногу, а потмі ще й до того всього захворів.
4. Хто врятував Яву з затопленої ями? Відповідь: з якої ями? може з затопленої хати, в яку Ява сам пірнув, а потім опинився у ній як у пастці, бо вікно, через яке він пірнав чимось важким загородило, а всі інші вікна і двері у старенькій хатині були або чимось підперті або закриті. Врятував його з цієї пастки вірний друзяка і напарник - Павлуша. Він помітив те, що Ява пірнув у хату і зауважив, що друг, щось дуже довге не повертається. Заліз до хати через горище і вчасно допоміг Яві вибратися з води, чим врятував йому життя.
Пояснення:Від дорослих ми часто чуємо: "Гуртом і батька легше бити". Дійсно, якщо разом, то легше все вийде. Є казка, у якій старий батько подав такий приклад: одну гілочку легко зломити, а пучечок важче. Це все до того, що єдність — це велика сила. Ось і у повісті І. Я. Франка "Захар Беркут" зображено, як єдність, згуртованість та відданість своїй Батьківщині можуть до здолати найстрашнішого ворога.
Вражає своєю сміливістю Максим Беркут, син Захара, що з полону намагається до своєму народу. Мирослава, кохана Максима, нічого не злякалася і допомагає здолати монголів тоді, коли її батько став зрадником. Але головним героєм твору є Захар Беркут, що не лише стоїть над громадою і вміло керує, а й відважний та відданий своєму народові. Він наважується битись до кінця, не зважаючи на те, що його син у полоні монголів. Захар Беркут не дає батьківській любові переважити громадський обов'язок. Дії оборонців відважні і разом з цим точні. Спільнота працює, ніби одна людина. Розуміють один одного, вболівають за кожного. Прекрасна сила єдності показана у цьому творі, і підтвердженням думки про необхідність єдності є останні слова Захара Беркута: "Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю".
Я повністю згоден з цими словами ватажка тухольців. З історії ми знаємо багато прикладів, коли розбрат призводив до поразки. З неї ж таки ми довідуємось, що коли під час біди люди, князівства, країни об'єднувались, то завжди перемагали. Отже, сила наша в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині.
Відповідь:
Хочу Вам сказати, що питання у Вас ще ті...
1. Чому Ява попросився піти з батьками? Відповідь - Коли в якій частині ?? Мені здається, що мова йде про епізод, коли село затопило і Ява сказав батькам, що він йде разом з ними допомагати рятувати людей. Цитата: — А ти спи, спи, синку, — повторила мати. Я скочив з ліжка. Еге, спи! Там людей заливає, а я — спи!
— Я з вами! Я піду!
— Та ти що?! Он Яришка прокинеться, боятиметься, як нікого не буде. Лягай, спи зараз же! Це тобі не іграшки! — підвищила голос мати.
2. Чому ставок став єдиним порятунком для хлопців? відповідь - теж цікаве запитання - в якій частині ? саме більше підхлдить епізод, коли вони з Павлушею шукали порятунку в старому замуленому ставку від корови Контрибуції. Цитата: Я рвонув за ним. То був наш єдиний порятунок. Ми з розгону влетіли в ставок, здіймаючи цілі гейзери води й грязюки. Спинилися десь аж на середині. Те, куди ми влетіли, чесно кажучи, ставком можна було назвати лише умовно У найглибшому місці нам було по шию. Саме у цьому місці ми зараз і стояли, відсапуючись. Контрибуція бігала навколо калабані і мукала на нашу адресу якісь свої коров'ячі прокльони. В калабаню лізти вона не хотіла. Вона була бридлива, охайна корова.
3. Яка біда трапилася у сім'ї? Відповідь: У чиїй сім"ї, коли трапилася? Весь твір гумористичний і про біду там мало ще розказують. Хіба що вважати бідою те, що під час повені Ява добряче змерз, підвернув ногу, а потмі ще й до того всього захворів.
4. Хто врятував Яву з затопленої ями? Відповідь: з якої ями? може з затопленої хати, в яку Ява сам пірнув, а потім опинився у ній як у пастці, бо вікно, через яке він пірнав чимось важким загородило, а всі інші вікна і двері у старенькій хатині були або чимось підперті або закриті. Врятував його з цієї пастки вірний друзяка і напарник - Павлуша. Він помітив те, що Ява пірнув у хату і зауважив, що друг, щось дуже довге не повертається. Заліз до хати через горище і вчасно допоміг Яві вибратися з води, чим врятував йому життя.
Пояснення:
Відповідь:
Пояснення:Від дорослих ми часто чуємо: "Гуртом і батька легше бити". Дійсно, якщо разом, то легше все вийде. Є казка, у якій старий батько подав такий приклад: одну гілочку легко зломити, а пучечок важче. Це все до того, що єдність — це велика сила. Ось і у повісті І. Я. Франка "Захар Беркут" зображено, як єдність, згуртованість та відданість своїй Батьківщині можуть до здолати найстрашнішого ворога.
Вражає своєю сміливістю Максим Беркут, син Захара, що з полону намагається до своєму народу. Мирослава, кохана Максима, нічого не злякалася і допомагає здолати монголів тоді, коли її батько став зрадником. Але головним героєм твору є Захар Беркут, що не лише стоїть над громадою і вміло керує, а й відважний та відданий своєму народові. Він наважується битись до кінця, не зважаючи на те, що його син у полоні монголів. Захар Беркут не дає батьківській любові переважити громадський обов'язок. Дії оборонців відважні і разом з цим точні. Спільнота працює, ніби одна людина. Розуміють один одного, вболівають за кожного. Прекрасна сила єдності показана у цьому творі, і підтвердженням думки про необхідність єдності є останні слова Захара Беркута: "Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю".
Я повністю згоден з цими словами ватажка тухольців. З історії ми знаємо багато прикладів, коли розбрат призводив до поразки. З неї ж таки ми довідуємось, що коли під час біди люди, князівства, країни об'єднувались, то завжди перемагали. Отже, сила наша в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині.