У якому рядку наведено тільки поширені словосполучення *
Осягнути серцем красу мови; мова рідної матері; лагідне слово.
Рідна мова; безсмертне українське слово; люблю мову.
Багате й дзвінке слово; мова народу; срібні звуки.
Скарби рідної мови; аромат рідного слова; плекати любов до мови.
2. Яке з тверджень є правильним? *
Граматична основа речення - це слово чи група слів, що передають повідомлення.
Граматична основа речення - це головні члени речення
Граматична основа речення - це другорядні члени речення
Граматична основа речення - це однорідні члени речення.
3. Яке з речень є односкладним? *
Рідна мова - то найбільший скарб.
Слово до слова - зложиться мова
Як я люблю українську мову!
Люблю співучість рідної мови.
4. У якому з речень присудок виражено іменником? *
Нас єднає рідна мова.
Мова - то вічний скарб.
Стозвуко дзвенить рідне слово.
Рідне слово вабить і чарує.
7. У якому з речень є однорідні члени?
Сніг падає на мерзлу землю, дерева й кущі.
Лісове озеро покрилося тонкою кригою.
У холодному небі зими виблискували зорі.
Прийшла зима - і все заснуло навкруги.
8. У якому реченні вжито звертання? (Розділові знаки пропущено.) *
Сніг-сніжок укриває землю ковдрою.
Зимонька одягла ялинки в теплі шуби.
Я люблю тебе зимонько!
Мороз розмалював вікна химерними візерунками.
9. У якому реченні немає вставного слова? (Розділові знаки пропущено.) *
Без сумніву весна колись переможе зиму
Погода на щастя видалася гарною.
Навіть могутні дуби застигли в мовчанні
Сьогодні мабуть буде завірюха.
Кожна людина прагне щастя. У всіх нас у житті бували хвилини неймовірної радості, задоволення та піднесення, які ми ніколи не забудемо. І нам хочеться відчувати себе так завжди. Навіть вітаючи одне одного зі святами, ми обов’язково зичимо щастя.
Щастя – це внутрішній стан спокою, радості, піднесення та вдоволення собою. Люди відчувають його, коли знаходяться поруч з коханими, займаються улюбленою справою, отримують яскраві враження тощо. На мій погляд, щастя для кожного своє. Те, що приносить задоволення одному, залишає байдужим іншого. А значить, скільки у світі людей, стільки й в бути щасливими.
З огляду на це хочеться зазначити, що часто люди не дозволяють одне одному бути щасливим через те, що нав’язують своє розуміння його, не прислухаючись одне до одного. Наприклад, батьки одного мого друга обидва музиканти, закохані в музику. І вони змусили сина піти до музичної школи. Але сам він не любить грати, а захоплюється велоспортом, саме це заняття робить його щасливим. Та батьки чомусь цього не розуміють.
І отут я зрозумів, що мав на увазі великий український філософ Г.Сковорода – людина може тільки самостійно збудувати своє щастя, коли розбереться, у чому саме воно полягає. Ніхто інший не до у цьому, адже не може зазирнути тобі в душу. Тому не треба перекладати відповідальність за своє щастя на інших, в краще докласти зусиль, щоб досягти саме того, що хочеш ти. Бо ти і тільки ти – коваль свого щастя. Життя самого Сковороди - яскраве тому свідчення.
Як приклад можна згадати Наталку Полтавку з однойменної п’єси І.Котляревського. Дівчина була згодна принести себе у жертву заради матері, але це зробило її дуже нещасною. Коли ж повернувся її коханий Петро, лише її впевненість та рішучість змусила пана возного відступитися, а її матір – благословити їхній з Петром шлюб. Наталка завдяки своїй вдачі здобула своє щастя.
Тому я повністю згоден з думкою Г.Сковороди. Обставини у жи
Подробнее - на -
Объяснение:
ответ:Джерело тексту:
список О. М. Лазаревського в «Більшій книжці» (ІЛ, ф. 1, № 67, с. 293).
Подається за «Більшою книжкою».
Дата в списку: «27 мая».
Датується за списком та його місцем у «Більшій книжці» серед творів 1860 р.: 27 травня 1860 р., С.-Петербург.
Первісний автограф не відомий. Твір є одним із трьох віршів-варіацій на ту саму тему, із спільною образно-композиційною структурою та стилістичним ладом: «Царям, всесвітнім шинкарям...», «Царів, кровавих шинкарів...», «Злоначинающих спини...».
Вперше надруковано в журналі «Основа» (1861. — № 6. — С. 5) у статті В. М. Білозерського «Значение Шевченка для Украины. Проводы тела его в Украину из Петербурга», де подано за «Більшою книжкою» з довільною переробкою в рядках 11 — 12: «Любов, о Господи, подай І правдолюбіє пошли!»
До збірки творів уперше введено в «Кобзарі з додатком споминок про Шевченка Костомарова і Микешина» (Прага, 1876. — С. 293), де подано за «Більшою книжкою» — з номером «НІ» під спільною для чотирьох віршів («Царям, всесвітнім шинкарям...», «Царів, кровавих шинкарів...», «Злоначинаючих спини...», «Тим неситим очам...») назвою «Молитви» й помилками в рядках 1 («Злоначинающих мини») та 8 («Постав ти ангели свої»).
Объяснение: