Укажіть, з якого твору взято подані рядки та ідею, яку втілює автор цими словами?
А сльоз, а крові? Напоїть
Всіх іператорів би стало
З дітьми і внуками втопить
В сльозах удов'їх.

По степу на коні Вітрику мчав найвідоміший розвідник Пилип на прізвисько Швайко, яке він отримав за те, що як швайка впивався в татар, вбивав і тікав. Він був поранений та все одно зумів вбити головного бея в діброві і знову зникнути. Далі йде розповідь про село Воронівку і її жителів сироти Грицика, його найкращого друга Санько та його матері тітці Мокрині, що була дужча за чоловіків, старого і поважного козака діда Кібчика та його онука Демко на прізвисько Дурна Сила. Тутешній староста пан Кобильський, почувши про можливий набіг татар, вирішив підготуватися і подався до Воронівки за новими челядниками, збіжжям. Та Грицик з Саньком крикнули, що татари вже тут і пап втік. Так як пан цього б не пробачив діти пішли з села до Василя Балеймового і інших козаків, що також були з Воронівки. Дорогою вони бачать челядників пана Кобильського Тишкевича та інших, що грабують козаків, видаючи себе за татар. Втікаючи від них та вовка вони побачили як татари гналися за козаком, що сховався в очеретах та так його і не зловили. Коли татари пішли вони познайомились з ним, то був Швайка. Він відвів їх до Василя Балеймового. Коли ж козаки поїхали щоб зібрати інших для битви з татарами до острова приплив Тишкевич, якого Грицик, Санько та вовк Швайки Барвінок взяли у полон. Та коли прибули інші козаки, то Тишкевич хитрощами втік, але Швайка разом з дітьми почав погоню. Тишкевич втік до татар, які почали шукати Швайку. Саме в цей час Швайка взнає про дар Саньки — ворожбу, і вирішує віддати його на навчання до ворожбита дідо Кудьми. Тим часом Тишкевич обдурює Дурну Силу, що втік з полону, бере його у спільники і грабує козаків. Біля Воронівки зустрічаються Демко, діди Кібчик і Кудьма, а потім і Швайко з хлопцями. dovidka.biz.ua Дурну Силу Швайко б’є різкою, після чого Демко з дідом їдуть у плавні віддати здобич та на осуд козаків, Кудьма забирає до себе Санька, а Швайка разом з Грициком їдуть далі. Демка козаки прощають і він з дідом залишається у плавнях, де з іншими строять першу зимову фортецю на острові від татар. Санько вчиться у Кудьми, але той дуже хворий. Коли приїжджають козаки, Швайка, Грицик, то стає відомо, що козаки відбили напад татар і тепер козаки об’єднуються з усіх земель і йдуть у дніпрові плавні. Пан Кобильський підступно ув’язнює Швайку, але приїжджають дід Кудьма, Санько та інші козаки, напускають мару, що вони переяславський староста. Ворожбити визволяють Швайку, а Тишкевича змушують відшмагати пана Кобильського, чим зробили його ворогом для пана. Козаки групуються біля Бобрового острова, а потім нападають тисячею на 5 тисяч татар та отримують перемогу. Але Саїд-мурза збирає нову п’ятитисячну орду і проводе бій біля Бобрового острова. Більше половини татар гине і вони відступають, але і козаків залишилось менше 400 і то майже всі поранені. Вирішують після підкріплення спуститися нижче Дніпра до острова Хортиця і зробити там нову січ, а Швайка зі своїми джурами Грициком і Саньком їдуть в степ.

Пригодницькі романи Жуля Верна ставали популярними одразу після виходу та залишаються популярними до цих пір. Навіть у третьому тисячолітті підлітки та дорослі залюбки читають «Діти капітана Гранта»,  «П'ятнадцятирічний капітан», «Таємничий острів» та інші твори автора; крім того, всі вони багато раз екранізувалися. І це не дивно: у романах Жуля Верна сюжети завжди "закручені", з несподіваними поворотами, образи героїв - яскраві, а описи природи - дуже точні та цікаві.

Наприклад, у романі «П'ятнадцятирічний капітан» є безліч захопллюючих (і при цьому науково точних) описів природи, як океана, так і тропічної Африки, де після загибелі шхуни опинився головний герой роману Дік Сенд з пасажирами.

У ряді романів Ж. Верна є герой - вчений, дуже розумний, але трохи дивакуватий. У «П'ятнадцятирічному капітані» це Бенедикт - вчений-ентомолог. Вустами цього героя автор розповідає та пояснює іншим персонажам (і, звісно, читачам) про природні явища, рослини і тварин, що вони зустрічають на шляху, причому з такою точністю, що ці романи можна використовувати як додатковие джерело інформації з ботаніки, зоології або географії. 

На жаль, навіть найрозумніший вчений не може знати всього, а неприборкана природа часто залишається сильніше людини. Але герої і «П'ятнадцятирічного капітана», і інших пригодницьких романів талановитого француза, врешті-решт долають усі перешкоди і повертаються додому, у тому числі збагачені новими знаннями про таємниці дикої природи,  океану та Всесвіту.