Цитатна характеристика образу головного героя "По дорозі в казку":
° Світовідчуття: "З метою жить не те, що без мети. Мета знімає з плеч вагу велику і крила нам легкі дає. Сліпі з метою йдуть, як зрячі";
° Про свою душу: "А скільки всі оці, що завжди сплять, накидали каміння в не!... О, чом я не такий міцний душею, як вони?!...а я слабкий. Мене стрілою ране навіть погляд злий..."
°Цілеспрямованість дозволила знайти йому те, чого так шукав: "Брати мої! Я радість вам приніс велику. Я радість вам приніс! Сам Бог навів мене, брати мої, на стежку". °Намагається вивести люд: "I я вас поведу до світлої мети— тропа веде до неї."
°Plшучість: "Коли злякались ви, я сам піду з надією за руку!"
Цитатна характеристика образу юрби "По дорозі в казку":
°Байдужість: "Привикнуть до всього можна". °Небажання щось шукати, змінювати, лінь: "Та ти кажи: мий лежачи почуємо".
° Він про їхню душу: "У іх душа як кремінь: б'єш крицею по ній, а з неї iскри ллються".
°Не життя, а виживання: "На те живемо, щоб вік дожити".
1. Коли Валентин прийшов на оглядини, то (цитата) : – Валентин! – Чемно потис руку татові, мамі вручив розкішні гербери, Софійці – набір шоко-ладок. Не забув і Ростика: поклав йому до колисочки десяти доларовий папірець.
2. Що дивного помітила Софійка на фото тітоньки Сніжани: хлопчика на задньому плані фото. Цитата: Хлопчик мав такий вигляд, ніби в нього відібрали улюблену цяцьку. Чи то заплаканий, чи от-от розплачеться. Чому так пильно дивиться на пару, що фотографується?
3. Кого першого запідозрила Софійка у викраденні коралів? Сашка
Після уроків поспішила до Сашка. Це при ньому востаннє бачила коралі! – Ти не знаходив мого намиста? – спитала холодно, не давши ні отямитись, ні радісно підскочити назустріч. ...Еге ж, так він і признається! Що ж, на гарячому не піймався. Та й хотіла йому вірити, бо виросли разом!..
4. Щоб переміститися у місце на світлині потрібно було сказати КОРАЛІ, а щоб повернутися назад -ІЛАРОК (коралі навпаки)
5. Щоб вперше прийти в дім до Вадима Софійка видумала, що їй потрібно дізнатися яке домашнє завдання задали з англійської мови. Цитата: А коли зараз… піти до нього додому? Запитати, наприклад, що на завтра з… англійської
6. Хлопчик, який хотів пожбурити каменем - син Валентина.
7. Прокляття роду Кулаківських почалося з Гордія Кулаківського.
8. Після першого відвідування Вишнополя у минулому - Софійка захворіла.
9. Винним у викрадені коралів виявився Вадим Кулаківський. Він бачив як Софійка їх загубила, знав, що це її коралі, але замість того, щоб повернути дівчинці знахідку, вирішив їх привласнити і продати.
10. Міщенка обдурив Гордій Кулаківський
11. Від голоду бабусю і дідуся Софійки врятувала корова Квітка. цитата: Тільки в голод мусили Квітки позбутись. – На м'ясо – не на м'ясо, – відказала за своїм звичаєм бабуся. – Повели на ярмарок та на пше-ницю обміняли. У них-бо тоді вдома три цінні речі зостались: корівка, шафа і… коралі. Шафи ні-хто й рушити не міг: сили не ті. За коралями бабуня кістьми лягли б То дідуньо мучились-мучились… До першої трави, кажуть, ще недалеко… І заради бабуниних улюблених коралів корівкою пожертвували!..
12. Сніжана правду про Валентина дізналася завдяки Софійці. Саме вона привела тітоньку до будинку, де жила жінка, з якою Валентин не захотів офіційно одружитися, і їхній син.
Цитатна характеристика образу головного героя "По дорозі в казку":
° Світовідчуття: "З метою жить не те, що без мети. Мета знімає з плеч вагу велику і крила нам легкі дає. Сліпі з метою йдуть, як зрячі";
° Про свою душу: "А скільки всі оці, що завжди сплять, накидали каміння в не!... О, чом я не такий міцний душею, як вони?!...а я слабкий. Мене стрілою ране навіть погляд злий..."
°Цілеспрямованість дозволила знайти йому те, чого так шукав: "Брати мої! Я радість вам приніс велику. Я радість вам приніс! Сам Бог навів мене, брати мої, на стежку". °Намагається вивести люд: "I я вас поведу до світлої мети— тропа веде до неї."
°Plшучість: "Коли злякались ви, я сам піду з надією за руку!"
Цитатна характеристика образу юрби "По дорозі в казку":
°Байдужість: "Привикнуть до всього можна". °Небажання щось шукати, змінювати, лінь: "Та ти кажи: мий лежачи почуємо".
° Він про їхню душу: "У іх душа як кремінь: б'єш крицею по ній, а з неї iскри ллються".
°Не життя, а виживання: "На те живемо, щоб вік дожити".
Відповідь:
1. Коли Валентин прийшов на оглядини, то (цитата) : – Валентин! – Чемно потис руку татові, мамі вручив розкішні гербери, Софійці – набір шоко-ладок. Не забув і Ростика: поклав йому до колисочки десяти доларовий папірець.
2. Що дивного помітила Софійка на фото тітоньки Сніжани: хлопчика на задньому плані фото. Цитата: Хлопчик мав такий вигляд, ніби в нього відібрали улюблену цяцьку. Чи то заплаканий, чи от-от розплачеться. Чому так пильно дивиться на пару, що фотографується?
3. Кого першого запідозрила Софійка у викраденні коралів? Сашка
Після уроків поспішила до Сашка. Це при ньому востаннє бачила коралі! – Ти не знаходив мого намиста? – спитала холодно, не давши ні отямитись, ні радісно підскочити назустріч. ...Еге ж, так він і признається! Що ж, на гарячому не піймався. Та й хотіла йому вірити, бо виросли разом!..
4. Щоб переміститися у місце на світлині потрібно було сказати КОРАЛІ, а щоб повернутися назад -ІЛАРОК (коралі навпаки)
5. Щоб вперше прийти в дім до Вадима Софійка видумала, що їй потрібно дізнатися яке домашнє завдання задали з англійської мови. Цитата: А коли зараз… піти до нього додому? Запитати, наприклад, що на завтра з… англійської
6. Хлопчик, який хотів пожбурити каменем - син Валентина.
7. Прокляття роду Кулаківських почалося з Гордія Кулаківського.
8. Після першого відвідування Вишнополя у минулому - Софійка захворіла.
9. Винним у викрадені коралів виявився Вадим Кулаківський. Він бачив як Софійка їх загубила, знав, що це її коралі, але замість того, щоб повернути дівчинці знахідку, вирішив їх привласнити і продати.
10. Міщенка обдурив Гордій Кулаківський
11. Від голоду бабусю і дідуся Софійки врятувала корова Квітка. цитата: Тільки в голод мусили Квітки позбутись. – На м'ясо – не на м'ясо, – відказала за своїм звичаєм бабуся. – Повели на ярмарок та на пше-ницю обміняли. У них-бо тоді вдома три цінні речі зостались: корівка, шафа і… коралі. Шафи ні-хто й рушити не міг: сили не ті. За коралями бабуня кістьми лягли б То дідуньо мучились-мучились… До першої трави, кажуть, ще недалеко… І заради бабуниних улюблених коралів корівкою пожертвували!..
12. Сніжана правду про Валентина дізналася завдяки Софійці. Саме вона привела тітоньку до будинку, де жила жінка, з якою Валентин не захотів офіційно одружитися, і їхній син.
Пояснення: